Справа № 2-а-4218/11 Провадження №2-аво/694/5/19
10.01.2019 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суду Черкаської області
в складі: головуючого судді Дудніченка В.М.
при секретарі Літвін Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка заяву Головного управління Пенсійоного фонду України в Черкаській області про виправлення описки в постанові Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 травня 2011 року,-
Представник Головного управління Пенсійоного фонду України в Черкаській області звернувся до суду із заявою про виправлення описки в постанові Звенигородського районного суду від 19 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії.
Заяву мотивував тим, що під час складання постанови суд у її резолютивній частині допустив описку,а саме неправильно вказав реквізити посвідчення позивача, як громадянки, яко постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю. Так судом вказано , що « ОСОБА_1 віднесено до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням В-П № 688435 виданого 11.09.2018 року Черкаською облдержадміністрацією» тоді як позивач має посвідчення серії В-І № 253429 видане 10.02.1993 року Черкаською облдержадміністрацією.
Сторони в установленому законом порядку повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності сторін, так як згідно ст. 253 ч.2 КАС України їх неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Як вбачається з п.11) ч.5 ст.243 КАС України, про виправлення описок судом постановляється ухвала.
Вказана норма передбачає можливість після постановлення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому, опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Опискою вважається також помилка у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним тощо.
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати остаточний результат розгляду справи для сторін, а усуває лише окремі технічні недоліки, які можливо заважатимуть виконанню рішення, чи роблять зв'язок між наявною доказовою базою та висновками суду менш видимим, хоча і не заперечують цього зв'язку. Суд вправі, здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення, тоді як зміна змісту судового рішення шляхом виправлення описки порушує правило незмінності судового рішення.
Крім того, слід зауважити, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Судом встановлено, що представник Головного управління Пенсійоного фонду України в Черкаській області разом із заявою про виправлення описки надав копію Чорнобильського посвідчення серії В-І № 253429 видане 10.02.1993 року Черкаською облдержадміністрацією, хоча при подачі адміністративного позову ОСОБА_1 надала копію Чорнобильського посвідчення серії В-П № 688435, на підставі якого і був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії.
Крім того, і колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду при винесенні ухвали суду від 06.07.2012 року, якою постанову Звенигородського районного суду від 19.05.2011 року по справі №2-а-4218/2011 року залишено без змін, вказала, що позивач є непрацюючими пенсіонером, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю та є потерпілим 4 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується наявними матеріалами справи, одним із яких було Чорнобильського посвідчення серії В-П № 688435
Враховуючи вище викладення, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви Головного управління Пенсійоного фонду України в Черкаській області про виправлення описки у постанові суду від 19.05.2011 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що слід відмовити заявнику у задоволені заяви.
Керуючись ст.ст. 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні заяви Головного управління Пенсійоного фонду України в Черкаській області про виправлення описки в постанові суду від 19.05.2011 року по справі №2-а-4218/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Дудніченко