Справа № 645/6839/18
Провадження № 3/645/34/19
11 січня 2019 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Горпинич О.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, керівника ТОВ "Спеціаліст", зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 197-в, кв. 112,
- за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
До Фрунзенського районного суду м. Харкова з Головного управління ДФС у Харківській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Суддя, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 262 від 09.11.2018 року, ОСОБА_1, який є керівником ТОВ "Спеціаліст", яке розташовано за адресою: м. Харків, в-д Комунальний, 3, вчинив несвоєчасну сплату орендної плати за серпень 2018 року, по строку сплати 30.09.2018 року в сумі 46244,37 грн., фактично сплачено 01.10.2018 року, чим порушив п. 287.3 ст. 287.3 Податкового кодексу України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП України.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
У відповідності до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «ОСОБА_2 проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 262 від 09.11.2018 року вбачається, що порушення було вчинено ОСОБА_1 - 30.09.2018 року, тому на момент розгляду справи по суті, закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, що відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.
Враховуючи те, що на момент розгляду адміністративного матеріалу закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника, оскільки з дня його вчинення минуло більше ніж три місяці, а також, з огляду на те, що вказане адміністративне правопорушення не є триваючим, тому в силу ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю.
Керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 163-2, п. 7 ст. 247, ст.ст. 268, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП ОСОБА_1 закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Суддя -