Справа № 645/7313/18
Провадження № 2/645/633/19
іменем України
11 січня 2019 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді - Шарка О. П., секретаря судових засідань - ОСОБА_1, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення,
Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення., в обґрунтування якого зазначив, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку №248867. У підсумку за боржником утворилась заборгованість: за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 49568 грн. 89 коп. У зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань по оплаті наданих послуг зі сторони відповідача, позивачу заподіяна матеріальна шкода, оскільки останній має зобов'язання перед державою сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до діючого законодавства та виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Ухвалою судді від 18 грудня 2018 року провадження по справі відкрито, справу призначено до розгляду по суті в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні.
Однак, після відкриття провадження встановлено, що що вона подана без додержання вимог, викладених в ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує оплату судового збору.
Разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що заявник перебуває у скрутному матеріальному стані, має заборгованість з оплати праці так і перед бюджетом, вказані обставини склалися не з вини підприємства, а внаслідок певних об'єктивних обставин та прогалин в законодавстві.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте, у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання не надано достатніх доказів на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі та враховуючи відсутність обставин, визначених законом, для відстрочення судових витрат, клопотання про відстрочку сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.
Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору: за подання до суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2018 - від 1762,00 грн. до 616700,00 грн.).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК Немишлян/м. Хар. Немишлянсь/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37999669; рахунок отримувача: 31214206020010; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; та надати відповідно оригінал платіжного доручення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
За таких обставин, суд вважає за можливе у відповідності до п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України надати заявнику строк для усунення виявлених недоліків, а в разі неусунення недоліків будуть застосовані наслідки, передбачені п.8 ч.1ст.257 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 257, 317 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 підприємства «Харківводоканал» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Надати позивачу ОСОБА_2 підприємству «Харківводоканал» десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви ОСОБА_2 підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Роз'яснити позивачу, якщо у встановлені строки вказані недоліки не будуть усунені, заява буде залишена без розгляду у відповідності до вимог п. 8 ч. 1 ст.257 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя