Справа № 640/20776/18
н/п 2-з/640/13/19
про забезпечення позову
"11" січня 2019 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Чередник В.Є., за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (61033 АДРЕСА_1) про забезпечення позову, -
07.11.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить: визнати недійсними електронні торги Державного підприємства «СЕТАМ» проведені 06.09.2018 р.; визнати недійсними та скасувати Протокол про проведені електронні торги № 359038 від 24.09.2018 р., Акт про проведення електронних торгів від 25.09.2018 р.; скасувати та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності.
Ухвалою суду від 11.01.2019 р. позовну заяву, після усунення недоліків, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
08.01.2019 р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка оплачена судовим збором та відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_3.
При цьому, позивач посилається на те, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання електронних торгів недійсними. Предметом спору по даній справі є визначення права власності на нерухоме майно -квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Зазначена квартира придбана відповідачем з електронних торгів з примусового продажу майна та належала позивачу на праві власності за договором кулівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Зубарєвим І.Ю. 30.05.2008 року за № 3274 та зареєстрованим у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 02.06.2008 року за № В-9172 в книзі 1. Є підстави вважати, що дана квартира може бути відчужена на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали справу зазначає наступне.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову і, не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, враховуючи, що вказаний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, не порушує права інших осіб, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви.
Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 157, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: 61033 АДРЕСА_1) про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3.
До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_3.
Копію ухвали направити на виконання та позивачу- для відома.
Відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018
Суддя Чередник В.Є.