Справа№ 640/23767/18
н/п 3/640/124/19
"09" січня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є фізичною особою-підприємцем, мешкає за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 208А, к. 95,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, -
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 06.12.2018 о 14-50 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватися, внаслідок чого здійснив зіткнення, через що автомобілі отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_2 в судовому засіданні не погодився зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, зазначив, що він рухався на автомобілі по вул. Героїв Праці зі сторони перехрестя з вул. ОСОБА_4 у напрямку вул. Шевченка по крайній правій полосі. При під'їзді до перехрестя з вул. Барабашова він так і продовжував рухатися прямо, оскільки з правого ряду дозволяється рух прямо та направо. На перехресті з вул. Барабашова у крайньому лівому ряду стояло два автобуси один за одним, котрі повинні були розвертатися на цьому перехресті та їхати у зворотньому напрямку по вул. Героїв Праці у напрямку вул. ОСОБА_4. Автобус, котрий стояв другим, вирішив обігнати на перехресті перший автобус та почав рухатися у центральний ряд, а потім взяв правіше та вдарив його автомобіль, котрий рухався у крайньому правому ряду через перехрестя прямо у напрямку вул. Шевченко. Також він намагався уникнути зіткнення шляхом гальмування та відводячи автомобіль правіше до огорожі. Вважає, що саме водій автобусу порушив Правила дорожнього руху.
В судовому засіданні другий учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 зазначив, що він їхав на автомобілі НОМЕР_2, прямо, не порушував правил дорожнього руху, водій автомобілю «Mercedes-Benz GLE250», при перестроюванні не надав йому переваги в русі внаслідок, чого здійснив зіткнення з автобусом під його керуванням.
Суд, вислухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши надані в ході розгляду справи дані, даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, стосовно складеного відносно ОСОБА_2 протоколу, суд приходить до наступного.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що за змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_2 надано диск з відеоматеріалом з камер відео спостереження, на якому міститься запис зіткнення вказаних транспортних засобів. Крім того, на вказаному відео також зафіксовано напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автобуса під керуванням ОСОБА_3, саме який, керуючи автобусом «БОГДАН А20110», д.н.з. НОМЕР_3, за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, здійснював перестроювання з крайнього лівого ряду у середній, а потім в крайній правий ряд, в якому рухався прямо автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
Водночас, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 188987 від 06.12.2018, на думку автора протоколу, саме ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.3 Правил дорожнього руху України.
Згідно п. 10.3 Правил дорожнього руху України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення суду не надано доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2, за встановлених судом обставин даної дорожньо-транспортної пригоди, порушень вимог саме пункту 10.3 Правил дорожнього руху України. Інших порушень Правил дорожнього руху України в діях ОСОБА_2 працівниками патрульної поліції не встановлено. Даних, що він перестроювався на іншу смугу руху до матеріалів справи не залучено.
Більш того, при складанні вказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вказаної дорожньо-транспортної пригоди інспектором не враховувався відеоматеріал з камер відео спостереження, на яких зафіксована вказана дорожньо-транспортна пригода, та який надано лише в судовому засіданні ОСОБА_2
Виходячи зі змісту ст. ст.7, 254 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та в межах протоколу, то оскільки в ньому зазначається лише про порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 10.3 Правил дорожнього руху України, порушення яких не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, підстави притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення відсутні.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейскьим судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, у зв'язку з не порушенням ним п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 124, 283, 284 КпАП України, суд, -
Провадження по справі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124 КпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга або протест прокурора подаються до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя С.О. Муратова