Номер справи 623/4547/18
Номер провадження 2/623/209/2019
іменем України
11 січня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.
за участю секретаря Ноль С. В.
судового розпорядника ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізюмі цивільну справу № 623/4547/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майно,-
10.12.2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_7»їчова ОСОБА_8 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майно, яка в подальшому була уточнена, та в якій зазначила, що вона, ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.11.1998 виданого житлово-ремонтним експлуатаційним підприємством, є співвласником 1/4 частки квартири № 48 у житловому будинку № 8 що знаходиться по вул. Дементьєва у м. Ізюм, Харківської області в якій і по сьогоднішній день проживає та продовжує бути зареєстрованою. В зазначеній квартирі в багатоповерховому будинку крім неї ніхто не мешкає. Іншими співвласниками в рівних частинах по ? є: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (дівоче призвіще ОСОБА_4) та які не заперечують проти втрати права користування житловим приміщенням у квартирі № 48 у житловому будинку № 8 що знаходиться по вул. Дементьєва у м. Ізюм, Харківської області ОСОБА_3. Відповідач по справі ОСОБА_3 - стороння людина, переселець з АР Крим, Сімферопольський район, с. Першотравневе, вул. Леніна, буд. 110. На той час надала йому допомогу, як біженцю, в скрутний час, зареєструвавши його у власній квартирі. Право власності на квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1 ні повністю ні частково не має. Відповідач не оплачує плату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири та не приймає участь у спільному побуті. В квартирі, що мені належить, фактично не мешкає з 2014 року та поїхав за межі м. Ізюм Харківської області в пошуках роботи. З того часу Відповідач ОСОБА_3 до м. Ізюм не приїздив, зв'язатися з ним по телефону або мережі інтернет в мене не має можливості. Факт його не проживання підтверджується довідкою з ЖЕКУ від 07.12.2018. Таким чином, є очевидним, що відповідач, перебуваючи на реєстраційному обліку за вказаною адресою чинить їй перешкоди в користуванні та розпорядженні моїм майном. Той факт, що відповідач зареєстрований на даній житловій площі порушує її права власника житла, позбавляє її можливості оформити субсідію, доводиться оплачувати комунальні платежі виходячи з кількості прописаних у даному житловому приміщені людей, що є для неї скрутним.
Просить суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні нею квартири № 48 у житловому будинку № 8 що знаходиться по вул. Дементьєва у м. Ізюм, Харківської області шляхом визнання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі № 48 у житловому будинку № 8 що знаходиться по вул. Дементьєва у м. Ізюм, Харківської області.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, хоча позовна заява з доданими матеріалами йому була направлена на адресу місця реєстрації: м. Ізюм, вул. Дємєнт»єва АДРЕСА_2.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 13 грудня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.11.1998 року виданого Житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством позивачеві ОСОБА_2 та третім особам: ОСОБА_6, ОСОБА_9 на праві приватної власності належить квартира розташована за адресою:Харківська область, м. Ізюм, вул. Котовського (Дементьєва) АДРЕСА_3. (а.с. 10)
Згідно довідки від 07.12.2018 року виданої директором Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства - 1 ОСОБА_10 ОСОБА_7»їчов ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, але не мешкає за даною адресою з 2015 року згідно акту від 07.12.2018 року сусідів. (а.с. 8,9)
Оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_4 належить позивачу ОСОБА_2 та третім особам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві приватної власності, до правовідносин, що виникли між сторонами у зв'язку з користування цим житлом, зокрема, при розгляді спору щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач втратив в установленому законом порядку право користування вказаним вище жилим приміщенням так як з 2015 року по день розгляду справи у суді в квартирі не проживає.
Відповідач порушує права позивача тим, що не знявся з реєстрації як такий, що не проживає і не користується жилим приміщенням.
В зв'язку з тим, що відповідачем ОСОБА_7»їчовим ОСОБА_8 не надано до суду заперечень проти позову, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» втрата права користування житловим приміщенням є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. залишити за позивачем .
Керуючись ст. ст.10, 11,12,13,19, 77,141, 258,263, 268, 273,274, 354 ЦПК України
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 виданий Ізюмським РС ГУДМС України в Харківській області 01.07.2014 року, зареєстрований за адресою : 64309, АДРЕСА_1 таким що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі за адресою: Україна, АДРЕСА_5.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Т. Д. Бєссонова