Справа №-643/12966/18 Провадження №-2-а/613/36/18
28 грудня 2018 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Уварової Ю.В.,
за участі секретаря - Макушинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Харківській області сержанта поліції Писаренко Яна Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського УПП в Харківській області сержанта поліції Писаренко Я.М., в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову ЕАВ № 558919 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 26.08.2018 року інспектором УПП в Харківській області сержанта поліції Писаренко Я.М. винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 558919, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП складена без достатніх на те правових підстав, а тому є безпідставною та необґрунтованою. Як вказує позивач, у постанові серії ЕАВ № 558919 від 26.08.2018 року зазначено, що керуючи транспортним засобом, він не ввімкнув світовий покажчик повороту при зміні напрямку руху, чим, нібито, порушив п. 9.2. б ПДР України. Однак, він пояснив службовій особі, що рухався виключно з дотриманням Правил дорожнього руху, рухався прямо та не збирався змінювати напрямок. Таким чином, виклад обставин в постанові про накладення адміністративного стягнення не відповідає дійсності. При цьому, позивач зазначив, що інспектор поліції незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, не надав жодних доказів вчинення правопорушення та не дав можливості позивачу скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 вказав, що 28.08.2018 року він оскаржив дану постанову до керівництва Управління ДПП в Харківській області та 04.09.2018 року отримав відповідь, якою його скаргу залишено без задоволення, а постанову про накладення стягнення серії ЕАВ № 558919 від 26.08.2018 року - без змін. У зв'язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 19 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Харківській області сержанта поліції Писаренко Я.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач інспектор УПП в Харківській області сержанта поліції Писаренко Я.М. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Статтею 222 КУпАП передбачено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції, зокрема, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
В свою чергу, Конституційний Суд України у рішенні від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст.276 КУпАП дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини 1 статті 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015, змісту ст. 258 КУпАП станом на дату винесення рішення Конституційним Судом України, змісту ст. 258 КУпАП України станом на дату винесення рішення по цій справі, суд вважає, що в разі заперечень особи, справа не може бути розглянута без певного часового інтервалу, достатнього для підготовки особи до захисту, тобто, не може бути розглянута безпосередньо на місці правопорушення.
Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України у справі №379/758/15-а (К/800/37207/15).
Суд також звертає увагу, що в Додатку №4 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено форму запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ухвалі Богодухівського районного суду Харківської області від 19.11.2018 року роз'яснено відповідачу його право подати відзив та наслідки ненадання відзиву, однак відповідач зазначеним правом не скористався, у зв'язку з чим суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 558919 від 26.08.2018 року, яка знаходиться в матеріалах справи, поліцейським УПП в Харківській області сержантом поліції Писаренко Яном Миколайовичем 3 батальйону 5 роти, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В тексті постанови зазначено обставини правопорушення, а саме, що 26.08.2018 року о 08.27 год., за адресою: м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 62Б, водій, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не ввімкнув світовий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 ПДР України - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Оскільки оскаржувана постанова винесена безпосередньо на місці правопорушення, незважаючи на заперечення позивача про це, вона не може бути визнана правомірною. Крім того, у зв'язку з діями відповідача при складанні оскаржуваної постанови позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, не надано доказів і суду під час розгляду даної справи. Відповідач повідомлявся про судове засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надавав та не довів правомірність винесеної постанови відносно позивача, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не довів.
Оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п. 3.ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286 КАС України, ст.ст. 122, 185, 222, 247, 251, 256, 258, 268 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Харківській області сержанта поліції Писаренко Яна Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 558919 від 26.08.2018 року, винесену поліцейським сержантом Управління патрульної поліції в Харківській області Писаренко Яном Миколайовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 16.07.1996 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач: поліцейський УПП в Харківській області сержант поліції Писаренко Ян Миколайович, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка 315-а.
Суддя