Справа № 611/10/19
Провадження № 1-кс/611/11/19
07 січня 2019 року слідчий суддя Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Барвінкового клопотання слідчого СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внесене в кримінальному провадженні № 12019220200000009 від 05 січня 2018 року, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа, Харківської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зі слів не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушенн, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
Слідчий СВ Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним клопотанням.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 05.01.2019 близько 04.10 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебували у вагоні електропотягу сполученням «Харків- Гусарівка».
У цей час у ОСОБА_7 раптово виник намір на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 , який також перебував у потязі. Про вказане вона повідомила ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та запропонувала їм відкрито заволодіти майном потерпілого, на що вони погодилися.
Коли ОСОБА_9 на залізничній станції «Гаврилівка» вийшов з електропотягу, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 послідували за ним.
05.01.2019 близько 04.20 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , перебуваючи на відстані близько 300 метрів від залізничного вокзалу ст. Гаврилівка у бік с.Африканівка Барвінківського району Харківської області, реалізуючи свій злочинний намір, наздогнали ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_5 збив ОСОБА_9 з ніг, а ОСОБА_7 , ОСОБА_8 почали наносити удари ногами по обличчю та верхній частині тулубу потерпілого з метою пригнічення волі останнього та подальшого відкритого вилучення його майна. Потім ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , відкрито заволоділи майном ОСОБА_9 , а саме: мобільним телефоном «Iphone 4s», чорного кольору з сім-карткою мобільного оператора «МТС», на рахунку якого було 12 грн.; мобільним телефоном «Meizu» з сім-картою мобільного оператора «Київстар» без грошових коштів на рахунку; грошовими коштами у розмірі 270 грн., зимовою в'язаною шапкою сірого кольору та ланцюжком з жовтого металу.
У результаті вказаних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден лівої надбрівної дуги, забою м'яких тканин обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.
05 січня 2019 року ОСОБА_5 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами, серед яких витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії допиту потерпілого, протоколів слідчих дій.
Прокурор в судовому засіданні з посиланням на тяжкість скоєного підозрюваним правопорушення, ті обставини, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, має слабі соціальні зв'язки за місцем свого проживання, вказувала, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи можливість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі від 4 до 6 років, та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти застосування щодо підозрюваного міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи це тим, що прокурором у судовому засіданні не надано жодного доказу, які б підтвердили існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що в Барвінківському відділенні поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП України в Харківській області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами, серед яких витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії протоколів слідчих дій, а також показаннями в судовому засіданні самого підозрюваного.
У клопотанні слідчим відповідно до ст. 184 КПК України викладені обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, міститься обґрунтування необхідності обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно зі змістом ст.ст. 131 - 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Пунктом 4 частини другою статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять роки.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Під час досудового слідства встановлено і знайшло підтвердження у цьому судовому засіданні наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення .
При вирішенні даного клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, яке віднесено до тяжких злочинів і за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
Слідчим суддею оцінено репутацію підозрюваного, а саме те, що він не має постійного місця роботи, неодружений, дітей не має, проживає в іншій місцевості, тобто не має тісних соціальних зв'язків.
Слідчий суддя доходить висновку, що надані докази та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення , а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає останньому розмір застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити повністю.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мерефа Харківської області, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави на строк шістдесят днів із моменту затримання - 16 години 30 хвилин 5 січня 2019 року до 16 години 30 хвилин 05 березня 2019 року.
Тримання під вартою підозрюваного здійснювати у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1