Провадження № 1кп-200-3-19
Справа № 200/103/19
Іменем УКРАНИ
11 січня 2019 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро обвинувальний акт та додатки до нього за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., який мешкає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.369 КК України,-
До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України надійшов обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.369 КК України.
Прокурорвважав можливим призначити кримінальну справу до розгляду у судове засідання.
Захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, у зв'язку з тим, що стороні захисту під час відкриття матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з ними було відмовлено в надані копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Вислухавши позиції учасників процесу, суд вважає необхідним захиснику ОСОБА_5 в задоволенні клопотання відмовити з наступних підстав.
Відповідно ст.314 КПК України, обвинувальний акт повертається прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України. Таким чином, повернення обвинувального акту прокурору передбачає невідповідність такого акту вимогам закону, що перешкоджає суду призначити судовий розгляд.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_6 , останніймістить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення,які прокурор вважає встановленими, де чітко і конкретно вказане місце вчинення злочину, правову кваліфікаціюкримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається, обвинувачення викладено конкретизовано, а отже і зрозумілість пред'явленого обвинувачення не викликає сумнівів, а тому даний обвинувальний акт відповідає і узгоджується з вимогами ст.291 КПК України та положенням п.«а» ч.3 ст.6 Конвенції, якою передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.
Відмова стороною обвинувачення стороні захисту в надані копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту, оскільки такий висновок захисту не грунтується на вимогах закону, так як ст.314 КПК України передбачає повернення обвинувального акту тільки у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам цього Кодексу.
Прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що він може впливати на свідків у кримінальному провадженні, більшість яких мешкає у м.Кривий Ріг, де проживає обвинувачений. Оскільки обвинувачений обвинувачується у вчинені корупційного злочину, при призначенні покарання за який не можливе застосування ст.75 КК України, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватися від суду.Також, з урахуванням того, що на майно обвинуваченого ОСОБА_6 не накладено арешт, останній може вживати заходів щодо відчуження майна, чим може бути порушені визначені ст.2 КПК України завдання кримінального провадження. На підставі викладеного вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишивши без змін раніше визначений розмір застави і покладені на нього обов'язки.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та просила змінити запобіжний захід на домашній арешт з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, у зв'язку з чим до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відпали. Ризик впливу на свідків відпав, оскільки всі свідки по кримінальному провадженню встановлені та допитані. Крім цього, свідки несуть персональну кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення. Ризик переховування від суду також не існує, оскільки ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, він має сім'ю та трьох неповнолітніх дітей, яких він утримує. Крім цього, його неповнолітня донька ОСОБА_7 тяжко хворіє, перебуває зараз в Національному інституті фтизіатрії і пульмонології ім.Яковського в м.Київ, у зв'язку з чим потребує постійних фінансових витрат на лікування. Ризику перешкоджання кримінальному провадженню шляхом реалізації свого майна, на який посилається прокурор, не існує, оскільки ОСОБА_8 в період всього часу досудового розслідування не намагався реалізовувати своє майно та не звертався з відповідними клопотаннями до органу досудового розслідування та керівництва установи, де він утримується. Обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання у м.Кривий Ріг, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, за період здійснення адвокатської діяльності до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має грамоти за сумлінну працю під час здійснення викладацької діяльності, він страждає на епілепсію та не може отримувати належну медичну допомогу в умовах ізоляції.На підставі викладеного просить змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на альтернативний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки прокурором не надані докази існування ризиків, на які він посилається. Вважає, що ризики впливу на свідків з боку обвинуваченого, перешкоджання кримінальному провадженню на даній стадії процесу відпали. Обвинувачений ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, сім'ю, де виховує трьох неповнолітніх дітей і застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необгрунтованим. Підтримала клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт та просила його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 , просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, від його дій не настала ні матеріальна, ні фізична шкода, він має на утриманні неповнолітніх дітей і його донька ОСОБА_7 тяжко хворіє, він не має наміру впливати на свідків, оскільки зацікавлений в об'єктивному розгляді кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників процесу щодо клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд,з урахуванням положень діючого законодавства та практики ЄСПЛ, вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з наступних підстав.
Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкогокорупційного злочину,за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від чотирьох до восьми років, і суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_6 може переховуватися від судуабо іншим чином перешкоджати розглядові справи по суті. Також враховуючи стадію судового провадження, коли свідки не допитані, докази сторонами кримінального провадження суду не надані та не досліджувалися, однак докази сторони провадження відкрили один одному, у тому числі данні щодо місця проживання свідків, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_6 впливу на свідків.
Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Твердження сторони захисту, що не існує ризику того, що обвинувачений буде переховуватися від суду, оскільки він має міцні соціальні зв'язки, у тому числі неповнолітніх дітей, й постійне місце мешкання, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу на більш м'який, так як вищезазначені доводи з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виконував процесуальні обов'язки підозрюваного, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується, не мав дисциплінарних стягнень в період здійснення адвокатської діяльності, має грамоти,хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
Також суд не вважає підставою зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 повідомлення стороною захисту про наявність у нього захворювання, оскільки до суду не надано документи щодо погіршення стану здоров'я обвинуваченого у теперішній час, що унеможливлювало б його тримання під вартою та участь у судових засіданнях.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , а обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою запобігання можливості обвинуваченого сховатися від суду, вчинення впливу на свідків кримінального провадження,залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов'язаних з її внесенням обов'язків.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 194, 197, 315-316 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору залишити без задоволення.
Призначити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, до розгляду у судовому засіданні на 13 год. 00 хв. 17 січня 2019 року.
Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні одноособово суддею, з викликом :
-прокурора військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України;
-захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5
-обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 березня 2019 року,включно,залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов'язаних з її внесенням обов'язків.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська