1-кс/130/44/2019
130/2918/18
11.01.2019 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жмеринці клопотання старшого слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садок Велико-Олександрівського району Херсонської області, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючомо, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимому, зокрема: 04.06.2013 Жмеринським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст.277 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років і 6 місяців з конфіскацією майна; 08.07.2013 Жмеринським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією майна; приєднано покарання по вироку цього ж суду від 04.06.2013 до позбавлення волі строком на 8 років; ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.08.2017 року невідбуту частину покарання замінено на обмеження волі тривалістю 3 роки 9 мсяців 15 днів; 24.09.2018 звільнений з місць позбавлення волі згідно ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.09.2018 умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки, 7 місяців, 13 днів обмеження волі,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, -
Старший слідчий Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 10.01.2019 року звернулась до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , мотивуючи свої вимоги тим, що СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12018020130000669 від 11.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 11.12.2018 року в період часу з 15:00 до 15:20 год., перебуваючи на четвертій платформі залізничного вокзалу станції Жмеринка, побачивши жіночу сумочку, що знаходилась без нагляду на бордюрі, з корисливих мотивів вирішив протиправно нею заволодіти. В подальшому, ОСОБА_5 скориставшись тимчасовою відсутністю власника зазначеного майна, діючи таємно, умисно, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужої власності, викрав жіночу сумочку з логотипом «MichaelKors», в якій знаходився гаманець з грошовими коштами в сумі 270 гривень, тонометр торгової марки «microlife» для вимірювання артеріального тиску та інші особисті речі, належні ОСОБА_6 .
Згідно висновку експерта № 6950-6952/18-21 від 19.12.2018, ринкова вартість жіночої сумки чорного кольору з урахуванням зносу, станом на 11.12.2018 року становила 138,60 грн., ринкова вартість жіночого гаманця з урахуванням зносу станом на 11.12.2018 року становила 269,40 грн., ринкова вартість тонометра торгової марки «microlife»для вимірювання артеріального тиску з урахуванням зносу станом на 11.12.2018 року становила 330,40 грн.
З викраденим майном ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд. Таким чином ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1008,4 гривень.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.
22 грудня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: показами потерпілої ОСОБА_6 ; протоколом огляду від 11.12.2018, в ході якого виявлено викрадене майно; протоколом огляду від 11.12.2018, в ході якого ОСОБА_5 добровільно видав частину викрадених коштів; речовими доказами; висновком судово-товарознавчої експертизи № 6950-6952/18-21 від 19.12.2018; іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім цього, під час допиту підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
На даний час у кримінальному провадженні наявні докази, які свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, може покинути місце проживання, де він не значиться зареєстрованим, а також в нього відсутні міцні соціальнізв'язки, такі як сім'я та робота.
2) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 будучи неодноразово засудженим, в тому числі й за корисливі злочини проти власності, звільнився умовно достроково з місць позбавлення волі 14.09.2018, та маючи невідбутий термін покарання 2 роки 7 місяців та 13 днів, вчинив нове кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, посягаючи на чуже майно. Крім того, ОСОБА_5 не має постійного та законного джерела доходів, а заробляє на життя протиправними діями, вчиняючи крадіжки.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, відносно ОСОБА_5 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він, будучи раніше судимим, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1)особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію, спосіб життя, соціальні зв'язки та системність вчинення злочинів.
2)особиста порука, оскільки в ОСОБА_5 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
3)застава, оскільки підозрюваний не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати застави іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від слідства та суду.
4)домашній арешт, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 не має реєстрації постійного місця проживання, веде бродяжницький спосіб життя та здебільшого перебуває на залізничному вокзалі.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п.2 ч. 3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії від 09.06.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
В зв'язку із цим, слідчий вважає, що існує необхідність застосування до ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначити ОСОБА_5 , заставу в розмірі 15 (п'ятнадцять ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку роботи; носити електронний засіб контролю.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор вважає, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігти ризикам, які вказані у клопотанні неможливо, оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин проти власності, не працює, не має стійких соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання, веде бродяжницький спосіб життя.
Слідчий ОСОБА_4 вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є доцільним та таким, що зможе запобігти ризикам, що вказані в поданні та на які посилається прокурор. Пояснила, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які свідчать про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним крадіжки майна ОСОБА_6 : а саме встановлено місце, куди викинув сумку та інші речі потерпілої ОСОБА_5 , оглянуто місце події та речі, ОСОБА_5 добровільно видано частину коштів, які ним викрадено із сумки, які він не встиг витратити, проведено товарознавчу експертизу вартості викраденого, підозрюваний достатньо здоровий та зможе перебувати в місцях позбавлення волі, у нього відсутнє житло, родина, соціальні зв'язки. У будинку в АДРЕСА_1 обвинувачений не буває, оскільки будинок не придатний для проживання, веде бродяжний спосіб життя, ніде не працює, збирає пляшки, ночує на залізничному вокзалі, де його знаходять оперативні працівники у разі необхідності проведення із ним слідчих дій. Вважає, що є ризики, що обвинувачений, розуміючи, що буде відбувати реальне покарання може переховуватись від слідства та суду, та може продовжити вчиняти інші правопорушення, так як не має постійного місця роботи та проживання, а тому більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти цим ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечує, так як на волі йому краще. Він дійсно взяв на смітнику жіночу сумку, але думав, що її викинули, заховав на смітнику, а потім повернувся, оглянув, забрав гроші, а все решта викинув. Коли жінка звернулась до поліції, він одразу вказав, куди викинув речі та повернув частину грошей. Проживаєу будинку свого діда та баби в АДРЕСА_1 . В будинку є пічка, дрова він збирає сам, заготовлених не має. Заробляє тим, що збирає порожні пляшки та здає їх. Разом із працівником поліції пройшов медичний огляд, скарг не здоров'я не має. Пояснив, що не має грошей на внесення застави, не має поручителів.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали додані до клопотання слідчого матеріали, прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує наявність доказів обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст. 185 КК України: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2018 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 11.12.2018 року, яка пояснила, що залишила свою сумку на пероні хвилин на 20, слідкувала за сумкою, і випустила її із поля зору хвилин на 5, за який сумка зникла, пояснення ОСОБА_5 від 11.12.2018 року, згідно яких останній вказав, що слідкував, чи за ним ніхто не спостерігає, перш ніж взяти на пероні чужу сумку, заховав сумку на смітнику, пішов, потім повернувся, оглянув сумку, забрав гроші, а решту викинув; протоколи огляду від 11.12.2018 року, висновок судово-товарознавчої експертизи №6950-6952/18-21 від 19.12.2018 року, повідомленням про підозру ОСОБА_5 , що вручена йому 22.12.2018 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 22.12.2018 року. Також суд вбачає наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор: переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років, не працює та немає стабільного доходу, не має постійного місця проживання, та власного житла, вчинив новий злочин під час умовно-дострокового звільнення, що свідчить про можливість вчинення інших корисних кримінальних правопорушень та схильність ОСОБА_5 до вчинення злочинів та свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Таким чином слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив умисний злочин середньої тяжкості під час умовно-дострокового звільнення, має непогашену судимість та відсутність доходу, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садок Велико-Олександрівського району Херсонської області, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 11 січня 2019 року.
Встановити строк дії ухвали до 11 березня 2019 року.
Визначити розмір застави у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 19210 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача37315033000401, призначення платежу - застава Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов"язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування із потерпілою ОСОБА_6 ; докласти зусиль до пошуку роботи; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Жмеринського міськрайонного суду.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя