Справа № 160/719/18
Провадження № 2-о/160/4/19
11 січня 2019 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,
за участю: секретаря - Гупалик А.С.,
заявника - ОСОБА_1,
представника заінтересованої особи - Торчинського Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Бубнівська сільська рада Локачинського району Волинської області про встановлення факту належності заповіту,
04 грудня 2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, заінтересована особа: Бубнівська сільська рада Локачинського району Волинської області про встановлення факту належності заповіту.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно - право на земельну частку (пай) розміром 3,46 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Бубнівської сільської ради Локачинського району Волинської області.
05 січня 1993 року ОСОБА_3 був складений заповіт на ім'я ОСОБА_1, посвідчений заступником голови Бубнівської сільської ради Локачинського району.
5 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до приватного нотаріуса Локачинського районного нотаріального округу заяву про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 267/2018 до майна померлого ОСОБА_3
У заяві від 05 листопада 2018 року ОСОБА_1 просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, без зазначення родинних відносин, на право на земельну частку (пай) розміром 3,46 умовних кадастрових гектарів, право на яку належало спадкодавцю ОСОБА_3 Однак, у видачі вказаного свідоцтва йому відмовлено у зв'язку з тим, що не було подано відповідних документів, які б підтверджували родинні відносини із спадкодавцем, зокрема те, що він є внуком ОСОБА_3
Заявник зазначає, що у заповіті від 05 січня 1993 року було помилково вказано про те, що він є внуком спадкодавця ОСОБА_3, оскільки він часто називав його "внуком". Спадкодавець не був його дідом та родичем, а був його сусідом. Заявник допомагав останньому вести господарство, доглядав його до смерті та провів його захоронення.
Просить встановити факт належності йому - ОСОБА_1, заповіту, складеного ОСОБА_3, посвідченого заступником голови Бубнівської сільської ради Локачинського району Волинської області 05 січня 1993 року, зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій за № 2.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримав повністю з підстав, зазначених у ній.
Представник заінтересованої особи - Бубнівської сільської ради Локачинського району Волинської області у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви, підтвердив, що заявник не є внуком ОСОБА_3, інших спадкоємців після смерті останнього не має.
Заслухавши пояснення заявника, представник заінтересованої особи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 від 11 лютого 1993 року (а.с.7). Після його смерті залишилось спадкове майно, зокрема, право на земельну частку (пай) розміром 3,46 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Бубнівської сільської ради Локачинського району Волинської області, що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 01 грудня 2000 року та довідкою Бубнівської сільської ради Локачинського району Волинської області № 278 від 13 вересня 2018 року (а.с. 9,10).
5 листопада 2018 року на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом приватним нотаріусом Локачинського районного нотаріального округу була відкрита спадкова справа № 267/2018 до майна померлого ОСОБА_3
Згідно із заповітом від 05 січня 1993 року, що посвідчений заступником голови Бубнівської сільської ради, зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій за № 2, та чинний на даний час, спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно заповів своєму внукові ОСОБА_1 (а.с. 8).
Судом встановлено, що в заповіті помилково зазначено про те, що ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_3, оскільки останній не мав дітей.
Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 05 листопада 2018 року звернувся з заявою до нотаріуса про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, без зазначення родинних відносин. Однак, у видачі вказаного свідоцтва йому відмовлено у зв'язку з тим, що не було подано відповідних документів, які б підтверджували родинні відносини із спадкодавцем, зокрема те, що він є внуком ОСОБА_3
Факт належності заповіту ОСОБА_1 стверджується довідкою Бубнівської сільської ради Локачинського району Волинської області про прийняття спадщини № 278 від 13 вересня 2018 року, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на його майно, зокрема, право на земельну частку (пай), площею 3,46 умовних кадастрових гектарів для ведення особистого селянського господарства. Після його смерті спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1, інших спадкоємців не має (а.с. 9).
Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що у судовому засіданні можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку іх встановлення.
Встановлення факту належності ОСОБА_1 заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_3, має юридичне значення, оскільки необхідне заявнику як спадкоємцю за заповітом для оформлення спадщини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 13, 77, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт належності заявнику - ОСОБА_1 заповіту, складеного ОСОБА_3, посвідченого заступником голови Бубнівської сільської ради Локачинського району Волинської області 05 січня 1993 року та зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій за № 2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба