Ухвала
Іменем України
10 січня 2019 року
м. Київ
справа № 758/10855/17
провадження № 61-48938ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепа О. В., Іванченко М. М., від 20 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про відшкодування збитків та моральної шкоди,
ОСОБА_4 звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», банк) про відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11237120000. Сума кредиту складала 56 922, 00 євро під 8,5 % річних з терміном погашення до 19 жовтня 2017 року. Разом з цим, 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений договір поруки та договір іпотеки квартири АДРЕСА_1. 14 травня 2015 року ОСОБА_5 видав ОСОБА_4 довіреність, якою уповноважив його бути представником, зокрема, у АКІБ «УкрСиббанк» з усіх без винятку питань, пов'язаних з погашенням кредитної заборгованості та врегулюванням питань щодо реструктуризації кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. У лютому 2017 року банком була запропонована акційна програма дострокового погашення кредиту, згідно якої позичальник має право повністю погасити заборгованість за кредитом в іноземній валюті за пільговим курсом мінус 6 гривень за 1 євро. Після неодноразових звернень позивача банк лише 22 червня 2017 року дозволив погасити кредит за пільговим курсом мінус 7 гривень до курсу євро. Після того, як позивачем було сплачено цю суму, банк повідомив про те, що потрібно доплатити ще 2 494, 00 грн, а потім 5 768, 00 грн, а всього 8 262, 00 грн. Таким чином, позивач вважає, що вся вигода від дострокового погашення повної суми кредиту була втрачена через дії банку. Посилаючись на положення статті 22 ЦК України, ОСОБА_4 просив суд стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на його користь завдану майнову шкоду у розмірі 68 162, 53 грн та 563 305, 00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва, у складі судді Супрун Г. Б., від 10 травня 2018 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 травня 2018 рокускасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог з інших правових підстав.
21 грудня 2018 року ОСОБА_4 було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що апеляційний суд повно і всебічно не з'ясував обставини справи та дійшов безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Судом апеляційної інстанції не перевірено факт порушення прав заявника та доводи щодо умисних дій банку, спрямованих на недопущення дострокового погашення кредиту.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегії суддів дійшла наступного висновку.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі, вказав на те, що ОСОБА_4 не є позичальником за договором кредиту від 19 жовтня 2007 року, діяв за дорученням та в інтересах довірителя - позичальника за кредитним договором ОСОБА_5, а не у власних інтересах, його власні права та інтереси правовідносинами, які виникли між ПАТ «УкрСиббанк» та позичальником щодо дострокового погашення кредиту за пільговим тарифом, не було порушено, тому у даному випадку у ОСОБА_4 відсутні підстави для звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Встановивши, що позивач не є позичальником за договором про надання споживчого кредиту № 11237120000 від 19 жовтня 2007 року, діяв у відносинах з ПАТ «УкрСиббанк» за дорученням та виключно в інтересах довірителя - позичальника за кредитним договором ОСОБА_5, а не у власних інтересах, врахувавши, що позивачем не доведено, а під час розгляду справи судом не встановлено порушення особистих майнових чи немайнових прав позивача діями банку щодо виконання договору споживчого кредиту, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення не вбачається неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права. Доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів у правильності застосування судом апеляційної інстанції вищевказаних норм права та їх тлумачення.
На підставі наведеного постійна колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про відшкодування збитків та моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
С. Ф. Хопта