вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
11.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4919/18
За заявою НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
про забезпечення позову у справі
за позовом НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
до ОСОБА_2
про стягнення збитків у розмірі 4923,78грн.
Суддя Петренко І.В.
Без представників.
НІКОПОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 4923,78грн. збитків, завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлючих документів за період з 01.11.2015 по 31.08.2018. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018 справу №904/4919/18 передано судді Юзікову Станіславу Георгійовичу.
Ухвалою від 06.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 05.12.2018.
Ухвалою від 05.12.2018 підготовче засідання відкладено на 15.01.2019.
09.01.2019 від позивача отримано заяву від 10.12.2018 за вих.№495 про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на майно відповідача, а саме:
- двокімнатну квартиру (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер майна 29716918);
- вбудоване нежитлове приміщення перкурні (технічний опис майна - вбудоване нежитлове приміщення; адреса: місто Нікополь, проспект Трубників, буд.37, приміщення 50; реєстраційний номер майна 35308381);
- будівля КВП складу аміаку (інв. №000326; реєстраційний номер майна 13850122; адреса: місто Нікополь,, проспект Трубників, буд.56);
- нежитлова будівля з прибудовою магазину промтовари i аптека (реєстраційний номер майна 36977581; адреса: місто Нікополь, вулиця Запорізька, буд. 49);
- будинок (реєстраційний номер майна: 738960; адреса: місто Нікополь, провулок Апрельський,буд. 6-6).
Короткий зміст вимог та узагальнення доводів позивача.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майно, станом на 28.11.2018, за відповідачем зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру (адреса: АДРЕСА_1; реєстраційний номер майна 29716918); вбудоване нежитлове приміщення перкурні (технічний опис майна - вбудоване нежитлове приміщення; адреса: місто Нікополь, проспект Трубників, буд.37, приміщення 50; реєстраційний номер майна 35308381); будівля КВП складу аміаку (інв. №000326; реєстраційний номер майна 13850122; адреса: місто Нікополь,, проспект Трубників, буд.56); нежитлова будівля з прибудовою магазину промтовари i аптека (реєстраційний номер майна 36977581; адреса: місто Нікополь, вулиця Запорізька, буд. 49); будинок (реєстраційний номер майна: 738960; адреса: місто Нікополь, провулок Апрельський,буд. 6-6).
За інформацією Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (лист від 20.08.2018 №362/9/04-07-07-13/1; лист від 02.08.2018 №320/9/04-07-07-13/1; лист від 25.07.2017 №294/9/04-07-12-01; лист від 27.09.2017 №339/9/04-07-07-20/1 та лист від 22.11.2017 №408/9/04-07-07-43) за період з 2015 року по 2018 рік за земельну ділянку на вулиці Запорізькій, 49 плату за використання земельної ділянки у період з 2016 року по 2018 рік відповідач не здійснював.
На підтвердження факту ведення господарської діяльності відповідачем за адресою Запорізька, 49 позивач долучає акт обстеження земельної ділянки від 10.12.2018.
Крім того, позивач не вбачає підстав для зустрічного забезпечення.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заяву про забезпечення позову отримано судом 09.01.2019.
Отже, 11.01.2019, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, прийнято ухвалу у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, які міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд визнав вимоги заяви про забезпечення позову необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України:
- господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136);
- позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (частина перша статті 137);
- заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137);
- не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
В якості доводів забезпечити позов позивач вказує на наявність у відповідача майна, однак не зазначає які дії відповідача свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у разі задоволенні позовних вимог.
Проаналізувавши позицію позивача господарський суд не вбачає підстав для забезпечення позову, так як не доведено наявність обставин, які спрямовані на утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.
Заходи зустрічного забезпечення господарський суд, станом на 28.12.2018, вважає за доцільне не застосовувати.
Керуючись статтями 74, 76, 91, 136-140, 144, 233-235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви від 10.12.2018 за вих.№495 НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (53213, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІВ, будинок 3; ідентифікаційний код 37338501) про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (частина 2 статті 234 Господарського процесуального кодексу України), а саме з 11.01.2019.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання та складення повного тексту ухвали - 11.01.2019.
Суддя І.В. Петренко