19 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 904/5642/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця",
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат",
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018
у складі колегії суддів: Чус О.В. (головуючий), Пархоменко Н.В., Білецька Л.М.
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2017
у складі колегії суддів: Рудь І.А. (головуючий), Назаренко Н.Г., Ліпинський О.В.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення 599 634, 08 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної
інстанції
1. 21.09.2012 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "ПІВНГЗК") (власник колії) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВНГЗК", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровської залізниці" № ПР/М-12-2/14-1438/НЮдч (далі - договір).
2. Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Придніпровської залізниці: Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 до колій № 6 та № 8 станції Терни; Рядова - стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом (п. 1. договору).
3. Розгорнута довжина під'їзної колії складає 264 100 погонних метрів (п. 2. договору).
4. У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власником колії зайнято ділянку землі площею 26 545 кв.м. (п. 3 договору).
5. Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації, інструкцій про порядок обслуговування та організацію руху на під'їзної колії власника (п. 4 договору).
6. Здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2, 0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2, 5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п. 5 договору).
7. Вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом. Залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VІ, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п. 6 договору).
8. Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю, повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання Залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
9. Здавання вагонів з під'їзної колії залізниці здійснюється:
- навантажених хоперів - через інтервал часу 2, 0 години;
- напіввагонів, навантажених концентратом залізорудним, обкотишами - через інтервал часу 2, 5 години;
- інших вагонів - за повідомленнями, які передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ власника колії по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці, з подальшим письмовим підтвердженням (п. 10 договору).
10. Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 14 договору).
11. Власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами (п. 15. договору).
12. Цей договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами. Термін дії з 29.10.2012 до 28.10.2017 (п. 20 договору).
13. 12.06.2013 сторонами підписано протокол розбіжностей (т.1 а.с.114), відповідно до якого дійшли згоди викласти пункти договору в наступній редакції:
"5. Здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2, 0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2, 5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом".
"8. Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання Залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113".
"10. Здавання вагонів з під'їзної колії залізниці здійснюється:
- навантажених хоперів - через інтервал часу 2,0 години;
- напіввагонів, навантажених концентратом залізорудним, обкотишами - через інтервал часу 2,5 години;
- інших вагонів - за повідомленнями, які передає начальник зміни цеху зовнішнього залізничного транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ власника колії по телефону черговому по станції примикання залізниці, з подальшим письмовим підтвердженням і відміткою відповідального працівника станції. У разі здавання вагонів власником колії залізниці за її згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом".
14. Позивач зазначає, що у січні 2016 року за накладними №№ 45255999, 399763293, 39959275, 39959481, 39959499, 39959507, 39959515, 39959283, 39959523, 39959416, 39959267, 39959432, 39966460, 39966478, 39976121, 39976402, 39976154, 39976105, 39976238, 39976097, 39976428, 39976196, 39959325, 51302065, 51302073 залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПАТ "ПІВНГЗК".
15. Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці.
16. На шляху прямування на підставі наказу від 13.01.2016 № 78 затримані вагони (№№ голова 56918600 хвіст 55166383 у кількості 42 вагонів, індекс поїзда 4574-62-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Грекувата Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "ПІВНГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "ПІВНГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т.1, а.с. 173).
17. За наказом від 14.01.2016 № 83 затримані вагони (№№ голова 56918600 хвіст 55166383 у кількості 42 вагонів, індекс поїзда 4574-62-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Красний Шахтар Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "ПІВНГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "ПІВНГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т. 1, а.с. 179).
18. За наказом від 24.01.2016 № 115 затримані вагони (№№ голова 55166383 хвіст 56918600 у кількості 42 вагонів, індекс поїзда 4574-62-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Савро Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "ПІВНГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "ПІВНГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т. 1, а.с. 183).
19. За наказом від 12.01.2016 № 75 затримані вагони (№№ голова 60519675 хвіст 56865785 у кількості 54 вагонів, індекс поїзда 3700-485-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Гейківка Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "ПІВНГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "ПІВНГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т. 1, а.с. 187).
20. За наказом від 20.01.2016 № 98 затримані вагони (№№ голова 56062482 хвіст 54040407 у кількості 60 вагонів, індекс поїзда 4856-96-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Нікополь Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "ПІВНГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "ПІВНГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т. 1, а.с. 224).
21. За наказом від 22.01.2016 № 107 затримані вагони (№№ голова 56062482 хвіст 54040407 у кількості 60 вагонів, індекс поїзда 4856-96-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Ток Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Терни Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "ПІВНГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "ПІВНГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т. 1, а.с. 215).
22. За наведеним фактом станціями затримки вагонів Грекувата, Красний Шахтар, Савро, Гейківка, Нікополь, Ток Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 складені:
- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 2 від 13.01.2016 (т. 1, а.с. 176), № 5 від 14.01.2016 (т. 1, а.с. 182), № 22 від 24.01.2016 (т. 1, а.с. 185), № 1 від 12.01.2016 (т. 1, а.с. 190), № 3 від 22.01.2016 (т. 1, а.с.217), № 21 від 20.01.2016 (т. 1, а.с. 227);
- акти загальної форми ГУ-23: № 13 від 13.01.2016 (т. 1, а.с. 175), № 5 від 14.01.2016 (т. 1, а.с. 181), № 22 від 24.01.2016 (т. 1, а.с. 186), № 1 від 12.01.2016 (т. 1, а.с. 189), № 23 від 22.01.2016 (т. 1, а.с. 218), № 8 від 20.01.2016 (т. 1, а.с. 226);
- повідомлення про затримку вагонів № 26 (станція Грекувата Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 3508 індекс 4574-62-4573, отримане відповідачем 13.01.2016 о 00:50 год. (т. 1, а.с. 174);
- повідомлення про затримку вагонів № 31 (станція Красний Шахтар Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 3507 індекс 4574-62-4573, отримане відповідачем 14.01.2016 о 04:15 год. (т. 1, а.с. 180);
- повідомлення про затримку вагонів № 48 (станція Савро Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 3508 індекс 4574-62-4573, отримане відповідачем 24.01.2016 о 15:30 год. (т. 1, а.с. 184);
- повідомлення про затримку вагонів № 23 (станція Гейківка Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 1470 індекс 3700-785-4573, отримане відповідачем 12.01.2016 о 06:00 год. (т. 1, а.с. 188);
- повідомлення про затримку вагонів № 42 (станція Нікополь Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 2621 індекс 4856-96-4573, отримане відповідачем 20.01.2016 о 03:40 год. (т. 1, а.с. 225);
- повідомлення про затримку вагонів № 47 (станція Ток Придніпровської залізниці), що перевозяться в поїзді № 2621 індекс 4856-96-4573, отримане відповідачем 22.01.2016 о 14:50 год. (т. 1, а.с. 216).
23. Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 2 від 13.01.2016 (т. 1, а.с.176) затримані вагони, що прибули поїздом № 2116 10.01.2016 о 04 год. 50 хв., відправлені поїздом № 3508 - 13.01.2016 о 23 год. 45 хв.
24. Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 5 від 14.01.2016 (т. 1, а.с.182) затримані вагони, що прибули поїздом № 3507 14.01.2016 о 00 год. 19 хв., відправлені поїздом № 3508 - 24.01.2016 о 13 год. 00 хв.
25. Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 22 від 24.01.2016 (т. 1, а.с.185) затримані вагони, що прибули поїздом № 3508 24.01.2016 о 14 год. 15 хв., відправлені поїздом № 3507 - 25.01.2016 о 02 год. 15 хв.
26. Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 1 від 12.01.2016 (т. 1, а.с.190) затримані вагони, що прибули поїздом № 1470 12.01.2016 о 05 год. 31 хв., відправлені поїздом № 1470 - 24.01.2016 о 12 год. 50 хв.
27. Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 21 від 20.01.2016 (т. 1, а.с. 227) затримані вагони, що прибули поїздом № 2621 20.01.2016 о 01 год. 08 хв., відправлені поїздом № 2621 - 22.01.2016 о 11 год. 55 хв.
28. Відповідно до акту загальної форми ГУ-23а № 3 від 22.01.2016 (т. 1, а.с. 217) затримані вагони, що прибули поїздом № 2621 22.01.2016 о 13 год. 05 хв., відправлені поїздом № 2621 - 24.01.2016 о 14 год. 20 хв.
29. Позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу і до закінчення їх затримки.
30. Враховуючи викладені обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станціях Грекувата, Красний Шахтар, Савро, Гейківка, Нікополь, Ток Придніпровської залізниці, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 599 634, 08 грн, яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): №№ 28019077, 27019071, 01029051, 29019049, 26019047, 26019069, 29019078, 26019046, які підписані відповідачем із застереженням: "…вагони задержаны в пути следования по независящим от ПАО "СЕВГОК" причинам…", (т. 1, а.с. 157-172).
31. Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 599 634, 08 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Обґрунтування позову
32. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з ПАТ "ПІВНГЗК" плату за користування вагонами в розмірі 599 634, 08 грн.
33. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та укладеним між сторонами договором "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни, Рядова Придніпровської залізниці" від 21.09.2012 № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч в редакції додаткових угод. На виконання умов договору, у січні 2016 залізницею прийняті до перевезення вагони на адресу ПАТ "ПІВНГЗК", але на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, станціями Гейківка, Грекувата, Красний Шахтар, Нікополь, Тік, Савро вагони були затримані відповідно до наказів № 75 від 12.01.2016, № 78 від 13.01.2016, № 83 від 14.01.2016, № 115 від 24.01.2016, № 98 від 20.01.2016, № 107 від 22.01.2016 та за актами загальної форми ГУ-23 № 13 від 13.01.2016, № 5 від 14.01.2016, № 22 від 24.01.2016, № 1 від 12.01.2016, № 8 від 20.01.2016, № 23 від 22.01.2016. Затримка виникла через зайнятість колій на станції призначення Терни Придніпровської залізниці у зв'язку із несвоєчасним збиранням вантажу одержувачем - ПАТ "ПІВНГЗК" на свою під'їзну колію. На підставі зазначених актів позивачем складені відомості плати за користування вагонами із розрахунком плати за користування вагонами, які відповідачем підписані із застереженням щодо штучної затримки та наявності вільних колій. Як зазначає позивач, на момент видання наказів про затримку вагонів на станції призначення Терни усі колії були зайняті вагонами, які несвоєчасно вивозилися комбінатом на свою під'їзну колію. За цим фактом складені акти загальної форми ГУ-23, які доводять вину ПАТ "ПІВНГЗК" у зайнятості колій станції призначення, що унеможливлювало доставку залізницею вантажу до станції призначення та спростовують заперечення відповідача, зазначені у відомостях плати за користування вагонами та у накопичувальних картках про те, що ПАТ "ПІВНГЗК" було готове прийняти затримані на підходах вагони на свою під'їзну колію та наявність вільних колій.
Доводи, викладені у відзиві на позовну заяву
34. Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов від 29.07.2016 № 319/81 зазначив, що відомості плати за користування вагонами підписані його представниками із запереченнями, а саме: "З нарахованою сумою не згодні. Вагони затримані на шляху прямування по незалежним від ПАТ "ПІВНГЗК" підставам. На момент видачі наказів про затримку вагонів на станції Терни були вільні колії". Вважає, що позивачем не доведено факт зайнятості колій на станції Терни в вини відповідача, оскільки акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що усі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони. Стверджує, що відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії вагони, затримані згідно спірних наказів, на підтвердження чого навів перелік вільних колій на станції Терни на час дії спірних наказів. Крім того, зазначає, що протягом дії вказаних наказів неодноразово звертався до позивача з повідомленнями, що відправлялись факсом, стосовно можливості прийняти затримані вагони, на підтвердження чого надав копії вказаних повідомлень. Просив в позові відмовити.
Розгляд справи судами
35. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018, у справі № 904/5642/16 замінено ПАТ "ПІВНГЗК" на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ПІВНГЗК"), у зв'язку зі зміною найменування. Позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "ПІВНГЗК" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 599 634, 08 грн плати за користування вагонами, 8 994, 51 грн витрат по сплаті судового збору.
36. Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він (відповідач) мав можливість прийняти спірні вагони та уникнути їх затримки, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
37. 07.09.2018 ПрАТ "ПІВНГЗК" подано касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2017, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до ПрАТ "ПІВНГЗК" задовольнити частково: стягнути з ПрАТ "ПІВНГЗК" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" 247 217, 40 грн плати за користування вагонами, в іншій частині позову відмовити.
38. Скаржник зазначає про відсутність його вини у затримці спірних вагонів, тобто про неправильне застосування судами положень статті 614 ЦК України.
Крім того, у касаційній скарзі посилання зроблені на:
неповноту аналізу усіх складових даної справи, що призвело до помилкового трактування приписів діючого законодавства та хибного висновку про наявність вини скаржника у затримці спірних вагонів, що вбачається як з наявних у справі доказів, так і з фактичних обставин, що спричинили затримку спірних вагонів;
ненадання належної правової оцінки діям диспетчера, оскільки для цього потрібні спеціальні знання;
невідповідність документів, згідно з якими була нарахована плата за користування вагонами, дійсним обставинам справи;
неправильність тлумачення терміну «підхід до станції» щодо станції Терни з огляду на невірне визначення судами першої та апеляційної інстанцій її географічного розташування у прив'язці до суміжної станції Рядова (пункт 4 розділу 2 касаційної скарги).
Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.
39. 19.10.2018 від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач звертає увагу Суду, що у касаційній скарзі відповідач вказує, що акти ф. ГУ-23 №№ 310, 311, 312 не було надано працівникам ПрАТ "ПІВНГЗК" на підпис, у той час як дані акти містять чіткий підпис прийомоздавальника ПрАТ "ПІВНГЗК" Бойко. ПАТ "Українська залізниця" звертає увагу суду, що обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПрАТ "ПІВНГЗК" про займання всіх або певних колій також не існує. Таким чином, затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірними наказами відбулася з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці. При цьому, відповідач не надав жодного документального доказу, який би свідчив про можливість позивача доставити спірні вагони раніше.
40. Крім того, ПАТ "Українська залізниця" зазначає, що по справі № 904/5642/16 було проведено судову незалежну експертизу з дослідження, в тому числі питання про можливість залізниці доставити спірні вагони до колій станції призначення. Проведення даної експертизи було доручено судовому експерту ТОВ "Судова незалежна експертиза України," із залученням інженера, фахівця з експлуатації залізничних колій - Болжеларського Ярослава Володимировича. З висновку технічної експертизи вбачається, що судовий експерт підтвердив правомірність видачі залізницею наказів на затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача.
41. Позивач також наголошує на тому, що "підходами до станції призначення" є будь-яка залізнична станція на шляху прямування до станції призначення, на якій затримуються вагони та контейнери. Дана позиція знайшла своє відображення в роз'яснювальному листі Міністерства інфраструктури України від 07.03.2018 № 2197/45/10-18. Затримка вагонів лише на станціях примикання до колій станції призначення технічно є неможливою.
42. Щодо правомірності нарахування плати за користування вагонами, позивач зазначає, що плата за користування вагонами нараховується по відомості ф. ГУ-46 після того, як вагон повертається на станцію з під'їзної колії вантажовласника по факту здійснення всіх вантажних операцій, а отже в різний час та в різні дати. Тому після повернення вагонів з під'їзної колії вантажовласника на затримані за одним наказом вагони формується не одна, а декілька відомостей ф. ГУ-46. При цьому, в одній відомості фігурують вагони, затримані за різними наказами. Номери актів (акти виступають в якості документальних підстав матеріальної відповідальності вантажовласника), на підставі яких розраховано плату за користування, зазначено відповідно в графі 14 кожної відомості ф. ГУ-46. У даному випадку, в рамках справи, що розглядається, документальними підставами вимог про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є акти ф. ГУ-23 від 12.01.2016 № 1, від 13.01.2016 № 13, від 14.01.2016 № 5, від 20.01.2016 № 8, від 22.01.2016 № 23, від 24.01.2016 № 22, складені відповідно на підставі спірних наказів №№ 75, 78, 83, 98, 107, 115. Позивач вважає, що спірну суму ним розраховано на підставі норм чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин затримки вагонів, у той час як розрахунок відповідача, наведений ним в касаційній скарзі, не містить нормативного обґрунтування та суперечить нормам чинного законодавства.
43. Також ПАТ "Українська залізниця" акцентує увагу Суду, що судова практика з розгляду даної категорії справ є такою, що вказує на правомірність дій залізниці під час затримки вагонів на підходах до колій станції призначення та наявність правових підстав для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу та з урахування викладеного просить Суд залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 у справі № 904/5642/16 - без змін.
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
44. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він (відповідач) мав можливість прийняти спірні вагони та уникнути їх затримки, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
45. Судова колегія погоджується з таким висновком і відхиляє доводи скаржника про відсутність його вини у затримці вагонів з огляду на наступне.
46. Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
47. Як передбачено пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
48. У відповідності з положеннями пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 507, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). А пунктом 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
49. Таким чином, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.
50. Судами встановлено, що Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Терни актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.
51. Слід відзначити, що наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не може свідчити про відсутність його (відповідача) вини у скупченні вагонів.
52. Так, Правилами обслуговування під'їзних колій, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначений порядок подачі та забирання вагонів, а саме: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленням або через установлені інтервали часу (підпункт 4.1. пункту 4 Правил).
53. Відтак, у разі передачі вагонів по інтервалам залізниці згідно зі статтею 42 Статуту залізниць України, залізниця повідомляє одержувача про прибуття вагонів тільки по прибуттю, тобто згідно з пунктом 5 договору вантажоодержувач через 1, 5 години повинен забрати на свою під'їзну колію вантаж "Порожні власні вагони", які прибули на його адресу.
54. Відповідно до пункту 6 договору залізниця своїм локомотивом подає вагони на одну з передавальних колій станції Терни. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника під'їзної колії, вагони та час їх передачі залізницею самостійно не визначаються.
55. Таким чином, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вжиття відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вина останнього у такому скупченні є внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій, чим спростовується твердження скаржника про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
56. Судова колегія зазначає, що основним предметом доказування у даній справі є питання зайнятості залізничних колій станції Терни у спірні періоди з вини відповідача, та, відповідно, питання вини відповідача як вантажовласника у неможливості прийняти вагони.
57. Водночас суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в основу прийнятого рішення поклав висновки експертизи, проведеної згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016.
58. Верховний Суд як суд касаційної інстанції, діючи з урахуванням норм статті 300 ГПК України, вправі перевірити дотримання судами норм матеріального та процесуального права, не втручаючись у процес встановлення та перевірки фактичних обставин справи. При цьому слід зауважити, що порушення норм матеріального або процесуального права як підстави для скасування прийнятих судових рішень повинні мати очевидний характер, що, у кінцевому рахунку, впливає на можливість прийняття по справі справедливого та обґрунтованого рішення.
59. При цьому слід погодитися з судом першої інстанції, який визначив необхідність проведення експертизи у даному випадку, оскільки сам по собі технологічний процес руху залізничного транспорту по залізничній станції з урахуванням маневрової роботи та інших технологічних операцій вимагає спеціальних знань у даній галузі.
60. Як зазначалося вище, у своїй касаційній скарзі скаржник посилається на
a. неповноту аналізу усіх складових даної справи, що призвело до помилкового трактування приписів діючого законодавства та хибного висновку про наявність вини скаржника у затримці спірних вагонів, що вбачається як з наявних у справі доказів, так і з фактичних обставин, що спричинили затримку спірних вагонів (пункт 1 розділу 2 касаційної скарги);
b. ненадання належної правової оцінки діям диспетчера, оскільки для цього потрібні спеціальні знання (пункт 2 розділу 2 касаційної скарги);
c. невідповідність документів, згідно з якими була нарахована плата за користування вагонами дійсним обставинам справи (пункт 3 розділу 2 касаційної скарги);
d. неправильність тлумачення терміну «підхід до станції» щодо станції Терни з огляду на невірне визначення судами першої та апеляційної інстанцій їїх географічного розташування у прив'язці до суміжної станції Рядова (пункт 4 розділу 2 касаційної скарги);
61. З огляду на ті доводи, що їх зазначив скаржник у поданій касаційній скарзі та повноваження Верховного Суду як суду касаційної інстанції, суд наголошує, що зазначені у касаційній скарзі питання є здебільшого питаннями факту, а не права, та вимагають від суду касаційної інстанції дослідження доказів та їх переоцінки задля винесення іншого судового рішення, аніж те, що вже постановлено у межах цієї справи, чого домагається скаржник.
62. З огляду на проведену у межах справи експертизу, відсутність істотних зауважень скаржника щодо кваліфікації експерта тощо, суд касаційної інстанції не може ставити під сумнів результати її проведення у розрізі аналізу усіх складових даної справи, необхідних для проведення такої експертизи або належної правової оцінки діям диспетчера. Тим більше суд касаційної інстанції не може досліджувати питання відповідності наявних у справі документів як доказів дійсним обставинам справи або питання розташування дільниці Терни-Рядова та її характеристик (колійності), оскільки це б явно виходило за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.
63. Верховний Суд при цьому наголошує на тому, що жоден доказ у справі не має наперед встановленої сили, включаючи висновок експерта. Натомість, аби спростувати висновок експерта сторона спору повинна надати суду переконливі докази методологічної або фактичної невідповідності висновку експерта матеріалам справи. Це має бути здійснено, перш за все, у суді тієї інстанції, що призначила експертизу аби відповідний суд міг оцінити всі заперечення зацікавленої сторони та винести справедливе та обґрунтоване рішення. Подібне тлумачення принципу змагальності відповідало б й засадам справедливого правосуддя, як їх сформульовано у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
64. У своїй касаційній скарзі скаржник не зазначає, що у суді першої інстанції він суттєвим чином заперечував проти результатів проведеної експертизи, але не був почутий судом. Також скаржник не зазначає, що у подальшому зазначав подібні заперечення у своїй апеляційній скарзі, і у свою чергу, також не був почутий судом апеляційної інстанції з цього приводу.
65. При цьому, досліджуючи питання дотримання принципу повноти розгляду справи, Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на неповне дослідження наданих доказів має бути обґрунтоване з точки зору того, що при іншому, повному, на думку скаржника, дослідженні певного доказу суд дійшов би інших висновків з урахуванням всієї сукупності доказів, що містяться у справі, зокрема проведеної експертизи.
66. З огляду на викладене вище та практику ЄСПЛ, яка зважає на особливий статус суду касаційної інстанції та можливість здійснення більш формальних процедур судом касаційною інстанцією особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року), Верховний Суд доходить висновку, що такий формальний підхід може розповсюджуватися не лише на питання прийнятності скарг до розгляду судом касаційної інстанції, а й у певній мірі - на стадію розгляду таких скарг судом касаційної інстанції саме з огляду на зміст статті 300 ГПК України та порядок подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
67. Так само у своєму відзиві позивач посилається на низку доказів, що їх слід було б перевірити суду касаційної інстанції, що перетворює розгляд поданої до Верховного суду касаційної скарги на повторне апеляційне провадження, що є неможливим з підстав викладених вище.
68. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
69. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржені судові рішення у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
70. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" підлягає залишенню без задоволення, а ухвалені у справі постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2017 - залишенню без змін.
В. Судові витрати
71. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2017 у справі № 904/5642/16 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк