ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.01.2019Справа № 905/1831/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"
про стягнення 11 720,35 грн
без повідомлення учасників справи
До господарського суду Донецької звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (яке змінило свою організаційно-правову форму на Акціонерне товариство, далі - АТ "Укрзалізниця", відповідач) про стягнення збитків у сумі 11 720,35 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на адресу позивача були відправлені вагони, зокрема, №№ 53514923, 59676346, 56874084 з вантажем - вугілля кам'яне, вантажовідправником якого є ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля". Проте, на станції Покровськ Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу у вказаних вагонах, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник на підставі Статуту залізниць України, зобов'язаний відшкодувати.
Посилаючись на статті 224, 225 ГК України, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" просить стягнути з відповідача збитки, завдані йому на суму 11 720,35 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.10.2018 р. матеріали вказаного позову були направлені за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2018 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до правил визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що позивач не підтвердив належними доказами понесених ним збитків. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви сторін по суті спору, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Із матеріалів справи вбачається, що рахунком-фактурою № 90511285 від 14.05.2018 р. ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (вантажовідправник, постачальник) та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» (покупець) погодили поставку - вугілля кам'яне та його загальну суму - 2 503 015,65 грн. (ціна однієї тонни без ПДВ становить 2 266,12 грн.).
02.05.2018 р. ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", як вантажовідправник, за накладною № 49541543 від 02.05.2018 р. відправив на станцію Роя Донецької залізниці вагони з вантажем (вугіллям кам'яним) на адресу ДТЕК Курахівська ТЕС, у тому числі вагони №№ 53514923, 59676346, 56874084.
Проте, на станції Покровськ Донецької залізниці було виявлено недостачу вантажу, а саме: у вагоні № 53514923 у кількості 2 500 кг; у вагоні № 59676346 у кількості 3 100 кг; у вагоні № 56874084 у кількості 2 900 кг., про що комісією на чолі начальника станції були складені комерційні акти №№ 482004/183, 482004/184, 482004/185 від 04.05.2018.
Посилаючись на такі обставини, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" вказує, що позивач поніс збитки у вигляді вартості недоотриманого вантажу з урахуванням природних втрат у загальній сумі 11 720,35 грн., які просить стягнути з АТ "Українська залізниця".
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут) встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:
прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;
прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Привалами;
прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);
прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;
видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;
прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах передбачених Правилами.
Частиною 1 ст. 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.
При цьому відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником у накладній, засвідчується комерційним актом (ст. 129 Статуту).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" при відправленні вантажу за залізничною накладною № 49541543 від 02.05.2018 зазначило загальну масу вантажу (кам'яного вугілля), зокрема: у вагоні № 53514923- 69 000 кг, у вагоні № 59676346 - 69 700 кг, у вагоні № 56874084 - 70 800 кг.
Але, як вже встановлено, на станції Покровськ Донецької залізниці у вказаних вагонах була виявлена недостача вантажу: у вагоні № 53514923 - 2 500 кг, у вагоні № 59676346 - 3 100 кг, у вагоні № 56874084 - 2 900 кг, що підтверджується комерційними актами відповідно за №№ 482004/183, 482004/184, 482004/185 від 04.05.2018 р. При цьому будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаного комерційного акту та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування його з боку сторін відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Установивши фактичні обставини справи, суд вважає, що невиконання відповідачем визначених законодавством зобов'язань в частині збереження перевезеного вантажу, вказаного у залізничній накладній № 49541543 від 02.05.2018, призвело до втрати частини вантажу, внаслідок чого позивачу завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, що є складом порушення господарського зобов'язання. При цьому, як вже зазначалось залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди (ст. 113 Статуту).
Вирішуючи питання про розмір спричиненої шкоди, завданої відповідачем, суд врахував наступне.
Згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані - 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Таким чином сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 53514923 складає 1 380 кг (69 000 (маса зазначена у накладній № 49541543 від 02.05.2018) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 53514923 становить 1 120 кг (1,12 тонни) (2 500 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 482004/183 від 04.05.2018) - 1 380 кг (сума норми природної втрати)).
Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 53514923 відповідно до рахунку-фактури ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» № 90511285 від 14.05.2018 становить 2 719,34 грн (2 266,12 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2).
Так, сума втраченого вантажу у вагоні № 53514923 складає 3 045, 66 грн (1,12 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 2 719,34 грн (вартість 1 тонни вантажу).
У вагоні № 59676346 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 1 394 кг (69 700 кг (маса зазначена у накладній № 49541543 від 02.05.2018) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 59676346 становить 1 706 кг (1,706 тонни) (3 100 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 482004/184 від 02.05.2018) - 1 394 кг (сума норми природної втрати)).
Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 59676346 відповідно до рахунку-фактури ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» № 90511285 від 14.05.2018 становить 2 719,34 грн (2 266,12 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2).
Так, сума втраченого вантажу у вагоні № 59676346 складає 4 639, 19 грн (1,706 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 2 719,34 грн (вартість 1 тонни вантажу).
У вагоні № 56874084 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 1 416 кг (70 800 кг (маса зазначена у накладній № 49541543 від 02.05.2018) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 56874084 становить 1 484 кг (1,484 тонни) (2 900 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 482004/185 від 02.05.2018) - 1 416 кг (сума норми природної втрати)),
Також суд зазначає, що вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 56874084 відповідно до рахунку-фактури ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» № 90511285 від 14.05.2018 становить 2 719,34 грн (2 266,12 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2).
Так, сума втраченого вантажу у вагоні № 56874084 складає 4 035,50 грн. (1, 484 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 2 719,34 грн (вартість 1 тонни вантажу).
Отже, загальна сума збитків, яка виникла внаслідок незбереження вантажу під час перевезення становить - 11 720,35 грн (3 045,66 грн + 4 639,19 грн + 4 035,50 грн).
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, щодо ненадання позивачем належних та допустимих доказів, які свідчать про понесення ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» збитків, оскільки такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги факт вчинення залізницею порушення господарського зобов'язання, що виявилось у незбереженні вантажу, прийнятого до перевезення, при цьому недостача поставленого вантажу сталася з вини відповідача та завдала позивачу збитків на суму 11 720,35 грн, розмір якої визначено відповідно до вимог законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 11 720,35 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у сумі 11 720,35 грн задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1 а, ідентифікаційний код 37014600) збитки у сумі 11 720 (одинадцять тисяч сімсот двадцять) грн 35 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.
Повне судове рішення складено 9 січня 2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.