ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
10.01.2019Справа № 910/16606/18
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс"
до відповідача 1. Державного підприємства "Сетам"
відповідача 2. Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О.
про визнання недійсними та скасування правочинів,
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Сетам" та державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. про:
- визнання недійсним та скасування акту № 52226412/27-1 від 25.06.2018 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (Савки Л.О.);
- визнання недійсним та скасування протоколу № 339736 від 18.06.2018 проведення електронних торгів Державним підприємством "Сетам";
- визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 661, виданого 02.07.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву було подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, за змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1 762,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання даного позову з трьома вимогами немайнового характеру становить 5 286, 00 грн (1 762, 00 грн *3 = 5 286, 00 грн).
Проте, як встановлено судом, жодних належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі позивачем до позовної заяви не подано.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Також, положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
Разом з тим, позивачем на виконання обов'язку, передбаченого статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, до матеріалів позовної заяви додано лише службові чеки (накладні) № 0103048493738 та № 0103048493649 поштової установи.
Однак, подані позивачем службові чеки (накладні) без описів вкладення до поштового відправлення не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу направлення на адреси відповідачів копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки такі документи засвідчують лише факт надання послуг поштового зв'язку, проте, в ньому не міститься інформації про вміст відправлення.
Будь-яких інших направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують відправлення відповідачам в справі копії позовної заяви.
Крім того, згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" і додані до неї документи, встановив, що вказана позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме позовна заява не містить:
- ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Одночасно, діючими нормативно-правовими актами України встановлені певні вимоги стосовно оформлення учасниками судового процесу доказів, а саме частинами 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, відповідно вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, на кожній сторінці наданого до матеріалів справи документу в копії повинна міститись відмітка про засвідчення, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
За таких обставин, за висновками суду, подана позивачем позовна заява повинна в повному обсязі відповідати формі та змісту, що визначені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а документи, що додаються заявником до позову, повинні бути оформлені згідно статтям 80, 91, 164 Господарського процесуального кодексу України та положень Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Проте, всупереч наведеного, документи, що додані позивачем до позовної заяви в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не засвідчені належним чином в порядку, зазначеному вище.
З огляду на вищенаведені обставини, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 вказану позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі; належних документів, які підтверджують направлення на адреси відповідачів копії позовної та доданих до неї документів (описів вкладення відправленої поштової кореспонденції); ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав; а також доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, засвідчених належним чином.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, ухвала від 17.12.2018 Господарського суду міста Києва була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03127, місто Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд.120, корпус 1.
Будь-яких інших адрес Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс" позивачем не повідомлено, в матеріалах позову не зазначено.
Проте, поштовий конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "підприємство не значиться" від 22.12.2018.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення позивачу відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами часини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою від 17.12.2018 про залишення позовної заяви без руху в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що відділенням поштового зв'язку було проставлено відмітку про відсутність позивача за адресою місцезнаходження 22.12.2018, останнім строком для усунення недоліків позовної заяви була дата - 02.01.2019.
Однак у встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки, допущені при поданні даної позовної заяви до суду.
Одночасно, суд відзначає, що згідно глави 5 ГПК України, суд не зобов'язаний збирати докази самостійно, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на виконання такого завдання господарського судочинства, як змагальність сторін.
Приписами пункту 4 статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до частини 6 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс", що згідно частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Техінвестсервіс".
2. Ухвала набирає законної сили 10.01.2019 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ