233 № 233/6076/18
04 січня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бєлостоцької О.В.,
секретаря Теліціної О.О.
за участю:
позивача -
відповідача -
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
20 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_1, зазначивши, що з відповідачем вони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 23 січня 1999 року виконкомом Іллічівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, актовий запис № 3. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На обґрунтування позову позивач вказав, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння в сім'ї, у зв'язку з чим сторони фактично припинили шлюбні відносини та останні десять років проживають окремо. Позивач вважає, що подальше спільне життя як подружжя і збереження сім'ї між ними неможливо, спору щодо спільного майна немає. У зв'язку з наведеним просить шлюб між ним та ОСОБА_1 розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, просив розгляд справи провести за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, звернулася з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій повідомила про визнання позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання відповідно до положень ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрували 23 січня 1999 року у виконкомі Іллічівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, актовий запис № 3(а.с. 10). Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей - неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8), та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), який на теперішній час вже досяг повноліття. В 2008 році з причини взаємного непорозуміння сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, його намір розірвати шлюб з відповідачем є остаточним. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем.
За таких обставин, суд вважає, що їх шлюб розпався, існує лише формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, а тому його слід розірвати.
Майнового спору сторонами не заявлено.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстави стверджувати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб відсутні; також у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності визнаних відповідачем обставин або добровільності їх визнання.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки, наполягають на розірванні шлюбу між ними, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що їх сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може, подальше збереження сім'ї суперечить інтересам сторін, а також інтересам неповнолітньої дитини, які мають істотне значення, тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 слід розірвати.
Керуючись ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 18, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований 23 січня 1999 року у виконкомі Іллічівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, актовий запис № 3.
Відповідачеві ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Гармаш) ОСОБА_5, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, залишити право після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем - ОСОБА_2.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: