Код суду 233 Справа № 233/5748/18
Вирок
Іменем України
08 січня 2019 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380001106 від 04.10.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, має базову середню освіту, вдовець, дітей на утриманні не має, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд -
04.10.2018 року зранку ОСОБА_7 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав спиртні напої, після чого вийшов на вулицю.
Цього ж дня приблизно о 14-10 год., точного часу не встановлено, ОСОБА_7 знаходився біля будинку АДРЕСА_3 , де побачив малознайому йому ОСОБА_5 , з якою на ґрунті неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння жіночою сумкою ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, у цей же день приблизно о 14-25 год., точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння майном ОСОБА_5 , штовхнув її правою рукою в праве плече, чим завдав їй фізичного болю, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, після чого, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів заволодів майном ОСОБА_5 , а саме: жіночою сумкою зі шкірозамінника та гаманцем зі шкірозамінника, які для потерпілої матеріальної цінності не мають, грошовими коштами в сумі 550 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на суму 550 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, та пояснив, що зранку 04.10.2018 року він ходив на вокзал та продав горіхи, на отримані гроші купив 1 пляшку горілки та вдома випив її. Пізніше вдень пішов гуляти, мав з собою ще 1 пляшку горілки. Коли він проходив біля магазину по вул. Інженерній в м. Костянтинівка, то побачив біля нього на сходах ОСОБА_5 , яка продавала газети, і з якою раніше в нього були неприязні відносини. Він підійшов до неї і почав з нею сваритись, що саме казав, не пам'ятає. ОСОБА_5 також щось грубо йому відповідала. Тоді він штовхнув її правою рукою у праве плече і вихопив у неї сумку. Сумку він витрусив, з неї випав гаманець. З гаманця він забрав гроші, скільки точно не пам'ятає, а сумку та гаманець викинув. Більше до магазину не повертався. Згоден відшкодувати витрати на лікування потерпілої у разі пред'явлення відповідних чеків, зобов'язався добровільно відшкодувати моральну шкоду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона 04.10.2018 року приблизно о 14-00 год. продавала газети біля магазину, що розташований неподалік 2-ї лікарні за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна, 16. В цей час до неї підійшов раніше знайомий їй ОСОБА_8 . Він був п'яний і почав розповідати, що його побили, став з нею сваритись. Потім ОСОБА_9 накинувся на неї, вдарив 4-5 разів у ліву скроню рукою, точно кількість ударів сказати не може. В неї пішла кров з рани на губі. Після цього він схопив її сумку і в тік. В сумці були ключі, гаманець з грошима приблизно 550 грн., спиці для в'язання. Коли він забирав сумку, вона порвалась. Вона пішла за ним, але не наздогнала. Трохи згодом ОСОБА_9 знову прийшов до магазину, тримав сумку під пахвою. Вона почала просити, щоб він повернув сумку, закликала перехожих допомоги та забрати в нього їх речі, але ніхто не допоміг. Потім ОСОБА_7 знову пішов геть, і вона побачила, як він на куті будинку АДРЕСА_4 витрусив її сумку, забрав з гаманця гроші, а сумку та гаманець кинув на землю. Тоді вона викликала поліцію. Має намір звертатись із позовом в цивільному порядку про відшкодування вартості лікування, оскільки з того часу в неї значно погіршився стан здоров'я, однак лікування у медичному закладі з приводу отриманих травм вона не проходила, лікувалась самостійно вдома. Викрадені гроші їй повернули у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_7 є його братом. 04.10.2018 року приблизно о 15-20 год. Вадим прийшов до нього додому п'яний, з ним був ще їх молодший брат. Пізніше до нього додому приїхали працівники поліції, в його присутності вилучили у Вадима гроші. Він бачив, що у ОСОБА_5 , яка приїхала разом з працівниками поліції, на рукаві була кров.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем-травматологом у КУ «Центральна районна лікарня» і 04.10.2018 року проводив медичний огляд ОСОБА_5 , яка звернулась за медичною допомогою. Всі виявлені ним у неї тілесні ушкодження зафіксовані у висновку №4002.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.10.2018 року встановлено, що місцем скоєння злочину є ділянка місцевості поруч з будинком АДРЕСА_3 , на першому поверсі якого розташований магазин «Маршал». Також в ході огляду потерпіла ОСОБА_5 вказала на ділянку місцевості на куті будинку АДРЕСА_3 , де обвинувачений ОСОБА_7 викинув її сумку та гаманець.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.10.2018 року присутній при огляді ОСОБА_7 біля будинку за адресою: АДРЕСА_5 , добровільно видав працівникам поліції грошові кошти в сумі 192 грн. і пояснив, що це частина грошей, які вин викрав у ОСОБА_5 , а решту грошей витратив на продукти харчування.
Відповідно до постанови від 04.10.2018 року визнано речовими доказами пакет, в якому знаходяться грошові кошти в сумі 192 грн., які передані під розписку потерпілій ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 04.10.2018 року потерпіла ОСОБА_5 упізнала ОСОБА_7 як особу, яка завдала їй тілесні ушкодження та заволоділа її майном 04.10.2018 року.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.10.2018 року за участю обвинуваченого ОСОБА_7 в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений розказав та показав на місці про обставини скоєння ним злочину відносно ОСОБА_5 , а саме: як він штовхнув потерпілу правою рукою у праве плече, від чого вона впала на лівий бік, а він забрав її сумку, а також вказав на місце, де він дістав з сумки гроші та викинув сумку, після чого пішов до свого брата адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.10.2018 року за участю потерпілої ОСОБА_5 , остання розказала та показала на місці про обставини вчинення відносно неї злочину ОСОБА_7 , а саме: як він завдав їй 5-6 ударів в обличчя з лівої сторони, після чого схопив її сумку і втік.
Відповідно до медичного висновку від 04.10.2018 року №4002, медичним оглядом, проведеним цього ж дня о 17-45 год., встановлено наявність у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень - забій областей лівої орбіти, лівого вуха, носу та лівого плечового суглоба; пошкодження слизової порожнини рота; крововилив в склеру лівого ока.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 04.10.2018 року, проведеного 04.10.2018 року о 22-15 год., обвинувачений ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння (2 проміле).
Суд оцінює надані сторонами кримінального провадження докази в сукупності та взаємозв'язку за критеріями належності та допустимості.
Всі надані докази суд визнає належними.
Суд критично ставиться до показань обвинуваченого в частині того, що він лише один раз штовхнув потерпілу і не бив її руками в голову, оскілки він в момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння, і в зв'язку з цим може не в повному обсязі пам'ятати обставини події злочину. Його показання в цій частині спростовуються іншими матеріалами справи, а саме - показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що він завдав їй декілька ударів рукою в лівий бік голови, тобто більше одного, після чого у неї пішла кров; показаннями свідка ОСОБА_10 , який, в свою чергу, пояснив, що бачив кров на рукаві одягу потерпілої; а також висновком медичного огляду потерпілої у травмпункті, яким зафіксовано наявність у ОСОБА_5 декількох тілесних ушкоджень з різною локалізацією на лівому боці голови і обличчя.
В той же час, прокурор в судовому засіданні не скористався своїм правом заявити клопотання про призначення судово-медичної експертизи для встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій на підставі медичного висновку, показань потерпілої та обвинуваченого, а також протоколів проведення слідчих експериментів за їх участю, та правом змінити обвинувачення, тому суд хоча і вважає встановленим той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_5 невстановлену кількість ударів рукою в область голови зліва, але більше одного, однак не може вийти за межі висунутого прокурором обвинувачення.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, встановлених в судовому засіданні, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким злочином, обставини, за яких злочин було скоєно, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.
При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимості погашені, на обліках в диспансерах м. Костянтинівка Донецької області не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №1054 від 16.10.2018 року ОСОБА_7 є психічно здоровим, виявляє психічні та поведінкові порушення внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками для організму. В період часу, що відповідає правопорушенню, що інкримінується, в стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Правопорушення скоїв в стані простого алкогольного сп'яніння. В теперішній час на хронічний психічний розлад не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує., під дію ст. 20 КК України не підпадає.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_7 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Тож, з урахуванням особи винного, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання останньому у виді позбавленні волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
Однак, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , його критичного ставлення до скоєного, що свідчить про його намір стати на шлях виправлення та перевиховання, та дають підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, суд не погоджується з висновком органу пробації та приходить до висновку про можливість застосування відносно нього положень ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків, передбачених у ст. 76 КК України.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак на теперішній час строк його застосування закінчився, прокурором не було заявлено клопотання про його продовження або застосування знову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_7 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення, починаючи з 04.10.2018 року по 06.10.2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази: грошові кошти в сумі 192 грн., передані під розписку потерпілій ОСОБА_5 , - вважати повернутими власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1