Справа № 263/14564/18
Провадження № 3/263/213/2019
10 січня 2019 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 2 ст. 160 КУпАП,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 160 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2018 року серії ГП № 225851 вбачається, що ОСОБА_2 19 жовтня 2018 року о 13 год. 30 хв., знаходячись біля будинку № 70 по вулиці Казанцева у Центральному районі міста Маріуполя, здійснював торгівлю з рук промисловими товарами у невстановленому законом місці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 160 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2018 року вказаний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 160 КУпАП повернуто до Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області для належного оформлення, у зв'язку із тим, що у такому не конкретизовані у протоколі огляду та вилучення мобільні телефони (відсутні імеї), що позбавляє суд можливості їх ідентифікувати та вирішити питання про конфіскацію, передбачену ч. 2 ст. 160 КУпАП.
На виконання указаної постанови до матеріалів наданий протокол огляду та вилучення від 19 жовтня 2018 року, який складений російською мовою, та фотокопії мобільних телефонів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд в обов'язковому порядку повинен перевірити матеріали адміністративної справи, що надійшли до суду на їх відповідність вимогам закону, в тому числі статтям 254, 256 КУпАП.
Також ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При підготовці до розгляду адміністративної справи головуючий суддя по справі вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол.
Зі змісту протоколу вбачається, що він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, оскільки такий не містить відомостей про понятих, які були залучені, їх підписів у протоколі.
Крім того, згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 (справа №1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
На порушення указаних вимог протокол огляду та вилучення від 19 жовтня 2018 року складений російською мовою, що не ґрунтується на змісті ст. 10 Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Однак із матеріалів про адміністративне правопорушення не вбачається, що дотримання прав іноземця під час складання протоколу (залучення перекладач, роз'яснено право на захисника, проведений переклад документів на іноземну мову), що свідчить про порушення ст. ст. 26, 33, 63, 64 Конституції України.
Разом із тим, допущені порушення при складанні протоколу позбавляють суд можливості встановити всі обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
Верховним Судом України у п. 24 постанови Пленуму від 23 грудня 2005 року № 14 роз'яснено, що правильною є практика тих суддів, яка вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2018 року серії ГП № 225851 складений без додержання вимог ст. 256 КУпАП, тому підлягає поверненню для належного оформлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 88-1, 252, 256, 284 КУпАП,
Протокол про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2018 року серії ГП № 225851, складений відносно ОСОБА_2, - повернути до Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Музика