Справа № 420/5394/18
08 січня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2018 року №0017274004,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.35), просить визнати протиправним, скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.07.2018 №0017274004.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно встановлено порушення позивачем ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема зберігання у барі-ресторані ФОП ОСОБА_1 віскі Jack Daniels, місткістю 1л, міцністю 40%, без марки акцизного податку встановленого зразка, адже співробітниками податкового органу встановлено жодним чином не факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку, а лише наявність однієї відкупореної пляшки виски Jack Daniels 1л, яка використовувалась лише для приготування коктейлю. Позивач зазначає, що у барі-ресторані здійснюється продаж на розлив та використання у коктейлях алкоголю елітних марок, зберігання відкритих пляшок якого з відклеєними марками є неестетичним та фактично неможливим. Крім того, всі інші пляшки з алкогольними напоями мають марки акцизного податку, що підтверджується видатковими накладними, які були надані при перевірці. Також, позивач зазначає, що в акті перевірки не має даних про те, що алкогольні напої без марок акцизного збору не призначалися до продажу на розлив та не були відкупорені (розкриті) в перевіряємому бар-ресторані і, що саме це не обумовило відсутність акцизних марок.
Представником відповідача 30.11.2018 року до суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.57-58), згідно якого відповідач зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу від 12.06.2018 року №4153 проведена фактична перевірка бару-ресторану, що належить ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 22.06.2018 року №639/15-32-40-04/НОМЕР_1. Перевіркою встановлений факт зберігання у барі-ресторані ФОП ОСОБА_1 не відкупореної пляшки віскі Jack Daniels, місткістю 1л, міцністю 40%, без марки акцизного податку встановленого зразка. Акт перевірки містить додаток №1, підписаний працівником ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2, у якому зафіксований факт наявності немаркованого алкогольного напою - віскі Jack Daniels. За розглядом акта перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.07.2018 №0017274004, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосована штрафна санкція на суму 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Позивачем 04.12.2018 року надано до суду відповідь на відзив (а.с.73), в якій позивач зазначила, що у відповіді на відзив відповідачем не спростовано твердження позивача та аргументи стосовно суті позовних вимог.
Позивачем, 03.01.2019 року надано до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі наказу від 12.06.2018 року №4153 (а.с.61), направлень на перевірку від 12.06.2018 року №1660 та №1661 (а.с.67-68) проведена фактична перевірка бару-ресторану, що належить ФОП ОСОБА_1, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Миру, 25-Б з метою перевірки та контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації , наявності ліцензій, свідоцтв.
Перевірку проведено за присутності представника суб'єкта господарювання - ОСОБА_2 (економіст)
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 22.06.2018 року №639/15-32-40-04/НОМЕР_1 (а.с.37-38).
На сторінці 3 вказаного акту зазначено, що перевіркою встановлено зберігання віскі Jack Daniels, 1л, 40%, без марки акцизного податку встановленого зразка (а.с.11).
Даний акт підписано перевіряючими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та відсутній підпис ФОП ОСОБА_1, та ОСОБА_2, про що перевіряючими зроблено у акті відповідний запис про відмову від підписання та складено відповідні акти відмови від ознайомлення з актом (довідкою) перевірки №704/15-32-40-04 та №703/15-32-40-04 від 22.06.2018 року (а.с.69-70).
Позивач, не погоджуючись з результатами перевірки, зазначеними в акті, подала заперечення на акт перевірки (а.с.40).
За результатами розгляду вказаних заперечень Головним управлінням ДФС в Одеській області 19.07.2018 року надано відповідь, в якій зазначено, що висновки викладені в акті перевірки є обґрунтованими (а.с.41).
Позивачем, 31.07.2018 року, отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.07.2018 №0017274004 (а.с.42), згідно з яким до ФОП ОСОБА_1, застосовано штрафну санкцію в розмірі 17000 грн. за порушення ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Позивачем, 03.08.2018 року, оскаржено до Державної фіскальній службі України податкове повідомлення-рішення від 23.07.2018 року №0017274004 (а.с.44-45).
Державною фіскальною службою України, за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 23.07.2018 року №0017274004, 04.10.2018 року прийнято рішення №15350/П/99-99-11-03-91-25 (а.с.46), яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням та податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Абзацом 15 ч.2 ст. 17 цього ж закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
За правилами пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з пп. 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до п. 226.1, п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Суд зазначає, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.
Відповідно до ст.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Як встановлено судом, фактична перевірка проводилась в приміщенні бару-ресторану, що належить ФОП ОСОБА_1
Позивачем зазначено та відповідачем не заперечується, що в даному барі-ресторані, зокрема здійснюється продаж підакцизних товарів, в тому числі алкоголю, на розлив, що передбачає в собі відкупорення пляшок з пошкодженням або/та зняттям акцизних марок встановленого зразка.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання віскі Jack Daniels, 1л, 40%, без марки акцизного податку встановленого зразка.
Суд звертає увагу, що перевіряючими у акті перевірки не зазначено про те, чи була виявлена ними пляшка віскі Jack Daniels без марки акцизного податку встановленого зразка відкупорена чи ні.
Натомість, позивач вказує, що дана пляшка алкогольного напою (віскі «Jack Daniels») була відкрита та використовувалась для приготування коктейлів.
Суд зауважує, що законодавством не покладено на платників податку обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
Вказаний висновок узгоджується, з позицією Верховного суду викладеною в постанові від 18.05.2018 року по справі №804/4921/17.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідач не довів вину ФОП ОСОБА_1 у зберіганні та продажі не маркованої продукції, а тому притягнення позивача за такі дії до відповідальності у вигляді штрафу є незаконним.
Таким чином, встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім було застосовано до позивача штрафні санкції без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимоги законодавства, адже законодавством не покладено на платників податку обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, а тому позовні вимоги заявлені в даному позову підлягають задовленню.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 78, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.35), просить визнати протиправним, скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.07.2018 №0017274004 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.07.2018 №0017274004.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1, 68600, м.Ізмаїл, вул.Радянської міліції 25, корп..2, кв.22).
Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5).
Суддя П.П.Марин
.