Справа № 420/35/19
08 січня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46), про визнання протиправним дій щодо відмови в призначенні пільгової пенсії; про визнання протиправним та скасування рішення №366 від 02.11.2018 року та зобов'язати вчинити певні дії ,-
Встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46), про визнання протиправним дій щодо відмови в призначенні пільгової пенсії; про визнання протиправним та скасування рішення №366 від 02.11.2018 року та зобов'язати вчинити певні дії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.01.2018 року справа № 420/35/19 розподілена на суддю Токмілову Л.М.
Згідно ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 160, 161 КАС України.
В поданому адміністративному позові не зазначена адреса електронної пошти відповідача, якщо така відома.
Таким чином позивачу необхідно зазначити адресу електронної пошти відповідача, якщо така відома.
Також, всупереч положенням ст. 15 КАС України та ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" позовна заява викладена не державною мовою, а російською.
Так, ст.10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
В силу частин 3,4 цієї ж норми Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.
Отже, законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому, законом надано можливість особі, яка не володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, завдяки залученню до справи перекладача, без додаткових для цієї особи витрат, а тому відсутні підстави вважати, що така особа обмежена у правах та буде позбавлена судового захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином України, проживає та зареєстрований на території України, а тому звернення до суду з позовною заявою повинно здійснюватися державною мовою. Позов подано до суду російською мовою, що є таким, що суперечить вимогам ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Таким чином позивачу необхідно подати адміністративний позов у примірниках для суду та відповідача у відповідності до ст. 15 КАС України та ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України по справі №21-377а15 від 16.06.2015 року.
Також, згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум з розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.
Судом встановлено, що позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру, а отже сума судового збору за звернення з даним адміністративним позовом становить 2114,40грн. Однак, позивачем до суду надано докази сплати судового збору лише за одну позовну вимогу немайного характеру, а саме згідно квитанції №12 від 27.12.2018 року позивачем сплачено 704,80 грн.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко встановлено підстави звільнення або відстрочення від сплати судового збору та перелік осіб, які мають на це право.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та її вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочка стороні сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору, зазначити вказати повне місцезнаходження відповідача (поштовий індекс, будинок адреси відповідача); надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, викласти текст позовної заяви державною (українською) мовою, з наданням її примірників за кількістю сторін у справі
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. Якщо поpзивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку із чим, вважаю за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 123, 160,161, 169 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46), про визнання протиправним дій щодо відмови в призначенні пільгової пенсії; про визнання протиправним та скасування рішення №366 від 02.11.2018 року та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачу.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.М. Токмілова