12.2
Іменем України
09 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4023/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 06.09.2014 по 31.12.2014 в загальному розмірі 13900,83 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді інспектор слідчого відділу Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області у спеціальному званні молодший лейтенант міліції, де 06.11.2015 на підставі наказу № 399 ос ГУМВС України у Луганській області був звільнений з органів внутрішніх справ.
В період часу з 06.09.2014 брав безпосередню участь в Антитерористичній операції згідно довідки № ВДЗ/7088/А від 08.07.2015 на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158.
За період з 06.09.2014 по 31.12.2014 позивач не отримав грошової компенсації (винагороди) за безпосередню участь в АТО у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» № 158 від 04.06.2014 року.
Позивач вважає дії відповідача щодо не нарахування та несплати винагороди за участь в антитерористичній операції за період з 06.09.2014 по 31.12.2014 неправомірними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволені позову відмовити з таких підстав.
Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Згідно до ч.1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до частини 12 статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.
Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 06.09.2014.
Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 07.11.2015. Однак, оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, Відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.
У свою чергу відповідно до абзацу першого п. 2 наказу МВС від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників )). начальників органів внутрішніх справ.
Вказані накази стосовно ОСОБА_1 у період з 06.09.2014 по 31.12.2014 у Рубіжанському MB ГУМВС України у Луганській області відсутні.
Також зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази участі ОСОБА_1 у заходах, зазначених у п.2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 та п. 1 наказу МВС № 719 від 23.07.2014.
Як на докази безпосередньої участі в антитерористичній операції позивач вказує на довідку ГУМВС України у Луганській області про безпосередню участь в антитерористичній операції.
З огляду на зміст зазначеної довідки вбачається, що підставою для їх видачі є накази АТЦ при СБУ (по стройовій частині).
У свою чергу накази АТЦ при СБУ (по стройовій частині) свідчать про прибуття (включення) та вибуття (виключення позивача до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, тобто зазначені накази АТЦ при СБУ вказують лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції, а не про участь у заходах, зазначених у п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 та п. 1 наказу МВС № 719 від 23.07.2014. Зазначена довідка ГУМВС України у Луганській області свідчить лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції на території Луганської області у період часу з 06.09.2014 по 08.07.2015. А тому аргументи позивача про те, що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції з 06.09.2014 по 31.12.2014 повинні бути відхилені судом, оскільки вказаний період часу є загальним періодом, що визначає лише можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до довідки Рубіжанського МВ № 207 від 28.12.2018 ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці з 23.12.2014 по 23.01.2015. В свою чергу винагорода за участь в АТО виплачується тільки за безпосередню участь, особа перебуваючи у відпустці не бере безпосередньої участі в АТО та не виконує будь-які завдання, пов'язанні з проведенням антитерористичної операції. У зв'язку з вищевикладеним винагорода за безпосередню участь в АТО повинна розраховуватись наступним чином: за вересень 2014 - 3489,75 (розмір грошового забезпечення для розрахунку винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за вересень)/30*25 (кількість днів участі в АТО у вересні) = 2908,12 грн.; за жовтень 2014 - 3489,75 грн. (розмір грошового забезпечення для розрахунку винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за жовтень)/31 (кількість днів у жовтні) * 31 (кількість днів участі в АТО) = 3489,75 грн.; за листопад 2014 - 3489,75 грн. (розмір грошового забезпечення для розрахунку винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за листопад)/30(кількість днів у листопаді) * 30 (кількість днів участі в АТО) = 3489,75 грн.; за грудень 2014-4013,21 грн. (розмір грошового забезпечення для розрахунку винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за грудень)/31 (кількість днів у грудні) *22(кількість днів участі в АТО) = 2848,08 грн.
На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків (арк. спр. 13).
Ухвалою суду від 20.12.2018 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.01.2019 (арк. спр. 1-2).
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористій операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 06.09.2014, наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 07.11.2015 (арк. спр. 34).
Згідно із довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 08.07.2015 № ВДЗ/7088/А позивач в період з 06.09.2014 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 №158 (арк .спр. 10).
Згідно довідки Рубіжанського МВ ГУМВС у Луганської області від 19.02.2018 № 16 грошове забезпечення позивача у вересні 2014 року становило 3639,56 грн, у жовтні 2014 року - 3639,56 грн., у листопаді 2014 року - 3690, 72 грн., у грудні 2014 року - 7738,03 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк .спр. 9, 37).
Так, позивач дійсно в період з 06.09.2014 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, працював у Рубіжанському МВ ГУМВС у Луганській області, який є правоохоронним органом (арк. спр. 10, 34), а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з 06.09.2014.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень Відповідача, суд виходить з такого.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Постанова № 158), у редакції чинній у спірному періоді, було визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» (далі - Наказ № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.
Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах.
Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.
Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2014 № 1246 «Про внесення зміни до наказу МВС України від 23 липня 2014 року № 719» пункт 2 Наказу № 719 доповнено новим абзацом такого змісту: «Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України, евакуйованим у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі в зазначених операціях і заходах, виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.», який застосовується з 13 вересня 2014 року.
Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (далі - Наказ № 499) установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, судом встановлено, що такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація не входять до грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення винагороди за безпосередню участь в АТО.
Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема визначено, що:
- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);
- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).
З системного аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, до складу якого входить й доплата за службу в нічний час, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується особам за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Також виплата винагороди здійснюється й під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі в зазначених операціях і заходах. Наказом № 719 передбачено виплату винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.
Таким чином, посилання Відповідача на неможливість виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за минулі періоди є безпідставними.
Що стосується посилань на відсутність у кошторисі Відповідача видатків на виплату такої винагороди за минулі періоди, суд вважає їх також необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з частиною першою, другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00, пар. 23, 26, рішення від 08.11.2005, зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Бурдов проти Росії», № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).
Отже можна зробити висновок, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Згідно довідки Рубіжанського МВ ГУМВС у Луганській області від 28.12.2018 № 208 винагорода за участь в АТО ОСОБА_1 за 2014 року не нараховувалась та не сплачувалась (арк. спр. 38).
Відповідно до довідки Рубіжанського МВ ГУМВС у Луганській області від 28.12.2018 № 207 ОСОБА_1 за час проходження служби з 06.09.2014 по 31.12.2014 перебував у щорічній відпустці за 2014 рік з 23.12.2014 по 23.01.2015. На лікарняному ОСОБА_1 за вказаний період не перебував (арк.спр. 35)
Враховуючи, що відповідно до наказів АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 ОСОБА_1 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 06.09.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичній операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.
З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції, Позивачу не нарахували та не виплатили за період 06.09.2014 - 31.12.2014 наступні суми: за вересень 2014 року - 2908,12 грн (3489,75 грн : 30 х 25), за жовтень 2014 року - 3489,75 грн, за листопад 2014 року - 3489,75 грн, за грудень 2014 року - 2848,08 грн ((7502,96 грн - 3489,75 грн. (матер. допомога для вир. соц.-побут. питань) : 31 х 22), загальна сума складає 12735,70 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає винагорода за безпосередню участь в Антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, за вересень 2014 року - 2908,12 грн (за період з 06.09.2014 по 30.09.2014), за жовтень 2014 року - 3489,75 грн, за листопад 2014 року - 3489,75 грн, за грудень 2014 року - 2848,08 грн, а всього за період з 06.09.2014 по 31.12.2014 в розмірі 12735,70 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити частково.
Стягнути з Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670705, місцезнаходження: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Смирнова, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 06.09.2014 по 31.12.2014 у загальному розмірі 12735,70 грн (дванадцять тисяч сімсот тридцять п'ять гривень 70 коп.), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця