справа № 1340/5665/18
09 січня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Редкевич О.Р.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.
Обставини справи.
На розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій просить зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області повернути кошти в сумі 7914,09 грн, які були сплачені як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна позивач сплатив 7914,09 грн збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, хоча був звільнений від сплати збору на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив повернути сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, однак відповідачем відмовлено у задоволенні такої.
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, тому питання звільнення від сплати збору повинно з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Крім того, Головне управління пенсійного фонду України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, тому не відомо чи придбавалося таке вперше. Відтак, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 27.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
08.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Активні інвестиції" що діє від свого імені в інтересах та за рахунок пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Фонд Зелених технологій "Грінвіль" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_3 Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 5249. (а.с.9-10).
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 27400841 від 08.08.2018 року про державну реєстрацію прав на вказаний об'єкт. (а. с.11).
Відповідно до чеку № 1964915 від 08.08.2018 року ОСОБА_1 до бюджету Франківського району м. Львова сплатила збір з операції придбання нерухомого майна в розмірі 1% вартості майна в сумі 7914,09 грн. (а.с. 8).
На звернення позивача від 23.10.2018 року про повернення сплачених коштів - збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7914,09 грн, відповідачем надано відповідь від 01.11.2018 року, якою відмовлено в задоволенні заяви, оскільки пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбали нерухоме майно вперше (а.с.13-14).
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 року № 2464 (далі - Закон № 2464). Виключно зазначеним Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Згідно з п. 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 2464, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 7.2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2013 року № 787 ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію договору купівлі-продажу квартири від 08.08.2018 року, копію чеку № 1964915 від 08.08.2018 року на суму 7914,09 грн, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Дослідивши зазначені докази, суд дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_1 придбана вперше.
Про придбання житла вперше свідчить те, що до 08.08.2018 року відсутні відповідні записи про внесення відомостей до Реєстру про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження за позивачем.
Відтак, у відповідності до вимог п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" позивачі не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час укладення договору купівлі житла вперше.
Суд зазначає, що за відсутності правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Отже, суд вважає, що позивач помилково сплатив до бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7914,09 грн.
Відповідно до пункту 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суд зазначає, що саме останній наділений обов'язком щодо формування та подання до органів казначейства подання про повернення коштів.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Заявлена позивачем вимога про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області повернути кошти в сумі 7914,09 грн не може бути практично застосованою, оскільки згідно з наведеними вище положеннями Порядку № 787 повернення коштів здійснюють органи Казначейства на підставі подання органів Пенсійного фонду України.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача звернутись із поданням до Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7914,09 грн.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України належить стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) звернутися із поданням до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова для повернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7914 (сім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 09 коп., сплаченого згідно чеку № 1964915 від 08.08.2018 року.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 10.01.2019 року.
Суддя Коморний О.І.