10 січня 2019 року Справа № 280/4973/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до: Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м.Запоріжжя, вул.Істоміна, буд.6, код ЄДРПОУ 41251296)
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
22.11.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізьке приміське ОУПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у проведенні розрахунку пенсії з врахуванням заробітку вказаного у довідці № 282 від 22.02.2014, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії";
- зобов'язати Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доходів з березня 1989 року по грудень 1993 року, які ОСОБА_1 отримував на шахті ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", вказаних у довідці № 282 від 22.02.2014, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" починаючи з дня призначення пенсії - 01.02.2017.
Ухвалою суду від 26.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду в засіданні 18.12.2018 з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи відкладався на 10.01.2019.
21.12.2018 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності учасника справи (вх. №42192 від 21.12.2018).
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, до суд у не прибув. Про причини неявки суд не повідомив.
Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві від 21.11.2018 та відповіді на відзив від 18.12.2018. Зокрема зазначено, що з 22.01.2017 позивач перебуває на обліку в Запорізькому приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та одержує пенсію за віком, яка призначена відповідно п.2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) на пільгових умовах за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку. При поданні заяви про призначення та нарахування пенсії позивачем були надані усі необхідні документи, в тому числі документи та довідки про підтвердження страхового, пільгового стажу та довідку про заробітну плату № 282 від 22.02.2014 за період з 01.03.1989 по 31.12.1993 для обчислення заробітної плати при нарахуванні пенсії до 1 липня 2000 року. Проте відповідачем не було враховано інформацію про заробітну плату згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 282 від 22.02.2014 за період з 01.03.1989 по 31.12.1993, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" внаслідок чого був суттєво зменшений індивідуальний коефіцієнт заробітної плати та розмір заробітної плати для обчислення пенсії яка склала - 1349,21 грн.
Позивач зазначив, що зважаючи на те, що довідка № 282 від 22.02.2014 видана у час коли південно-східна територія України була підконтрольна державній владі, видана на підставі особових рахунків та у відповідності до Закону України "Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", це унеможливлює виникнення сумнівів у незаконності та достовірності, як самої довідки, так і інформації яка в ній зазначена і просить позов задовольнити у повному обсязі.
У відповідності до відзиву на позовну заяву від 12.12.2018 (вх.№40979 від 13.12.2018) та заперечення на відповідь від 21.12.2018 (вх.№472255 від 21.12.2018) відповідач позов не визнав та зазначив, що заробітна плата позивачу розрахована відповідно до ст.40 Закону №1058 на підставі індивідуальних відомостей СПОВ за період з 01.07.2000 по 31.12.2016.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
На виконання зазначеної норми Закону, спеціалістами управління направлено довідку про заробітну плату № 282 від 22.02.2014, видану ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для перевірки відповідності первинній документації, яке в свою чергу направило запит на перевірку до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для виконання за належністю. Відповіддю Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.08.2018 №17210/03/07-17, яка надійшла до управління 07.08.2017, і якою повідомлено про неможливість проведення перевірки довідки про заробітну плату первинним документам в зв'язку з тим, що ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" знаходиться на непідконтрольній України території. Враховуючи викладене вище, управління не має законних підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідаю до довідки про заробітну плату на шахті "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії за період з 01.03.1989 по 31.12.1993.
З огляду на викладене відповідач просив суд у позові відмовити.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, згідно довідки про взяття на облік №0000103305 від 01.02.2017 (а.с. 19).
З 22.01.2017 позивач перебуває на обліку в Запорізькому приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком, яка призначена відповідно п.2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 на пільгових умовах за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку, про що свідчить пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.57).
Відповідно до заяви про призначення/перерахунок пенсії від 01.02.2017, під час звернення до відповідача із заявою про призначення та нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку позивачем були надані усі необхідні документи, а саме: заява про призначення пенсії, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт громадянина України, трудова книжка, військовий квиток, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 за № 282 від 22.02.2014, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників за №243 від 22.02.2014, фотокартка (а.с.18).
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3, виданої 13.09.1985, у період з 01.06.1987 по 16.03.1995 позивач працював на Ш/У "Жовтневе" В/О "Донецьквугілля" (що в подальшому була перейменована в ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії") та виконував роботи у виробництві "Видобуток вугілля" на ділянці "подготовительных работ (УПП-3)" за посадами, що віднесені до Списку №1 (а.с.15-17).
Однак, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, при обчисленні пенсії не було враховано інформацію про заробітну плату згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 282 від 22.02.2014 за період з 01.03.1989 по 31.12.1993, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії".
02.10.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії пенсії по довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 282 від 22.02.2014 за період з 01.03.1989 по 31.12.1993, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" (а.с. 55)
Листом, вихідний № 103/Х-4 від 16.10.2018, відповідачем повідомлено позивача про те, що заробітна плата, для обчислення пенсії, була розрахована без зарахування інформації, зазначеної у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 282 від 22.02.2014 за період з 01.03.1989 по 31.12.1993, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", оскільки згідно відповіді Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.08.2017 за №17210/03/07-17 неможливо провести перевірку довідки про заробітну плату № 282 від 22.02.2014 первинними документами у зв'язку з тим, що ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" знаходиться на непідконтрольній Україні території і на підставі чого відсутні законні підстави для перерахунку пенсії відповідно до довідки про заробітну плату на шахті ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" за період з 01.03.1989 по 31.12.1993 (а.с.29-30).
Вважаючи протиправною відмову відповідача у проведенні розрахунку пенсії з врахуванням заробітку вказаного у довідці № 282 від 22.02.2014, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
У ст.2 Закону №1788 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон №1058 у п.16 Розділу XV "Прикінцеві положення" якого визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Як зазначено у ч.1 ст.40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. (…) За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. (…).
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. (…) У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу). У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії. При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.65 Закону №1788 середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Як зазначено в абз.1-3 пп.3 п.2.1 Розділу ІІ "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Як свідчать матеріали справи, Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній за № 243 від 22.02.2014 зазначено, що позивач працював повний робочий день на Ш/У "Жовтневе" В/О "Донецьквугілля" з 01.06.1987 (а.с. 20-21).
Довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії №282 від 22.02.2014, виданою ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" встановлено, що позивач працював на даному підприємстві та зазначений розмір заробітної плати, які позивач отримував у період з березня 1989 року по грудень 1993 року (а.с.22).
Жодних недоліків щодо наявності обов'язкових реквізитів вказані довідки не містять.
Період роботи позивача на ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", за який було нараховано заробітну плату, підтверджується трудовою книжкою та врахований відповідачем для призначення та нарахування пенсії, тобто факт наявності страхового стажу не заперечується.
Саме ця Довідка і надана позивачем до Запорізького приміського ОУПФУ в Запорізькій області для обчислення пенсії (а.с.22).
Єдиною підставою для відмови у врахуванні довідки про заробітну плату, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", є неможливість здійснення відповідачем перевірки первинних документів про заробітну плату у зв'язку з місцезнаходженням ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" на окупованій території.
Не прийняття відповідачем Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, наданої позивачем, свідчить, на думку суду, про дискримінацію позивача. Суд вважає, що людина не може потерпати в обмеженні своїх прав через обставини, які від неї не залежать.
У зазначеній Довідці зазначено, що вона видана на підставі особових рахунків за 1983-1993 роки та зауважено, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок).
Відповідачем не доведено неможливість перевірки особових рахунків позивача, з'ясування у ДФС України даних податкового обліку ОСОБА_1 з дати присвоєння 14.09.1998 Державною податковою адміністрацією України ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.14)).
При цьому, як передбачено п.1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого 12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 Порядку №637).
Згідно з п.18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідачем не надано до суду доказів реалізації приписів п.18 Порядку №637 при обрахунку пенсії ОСОБА_1 при наявності Трудової книжки та записів у ній.
Суд погоджується, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, та на підставі яких видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності нарахованої заробітної плати для призначення пенсії, у зв'язку з наданням зазначених довідок підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано відповідачу необхідні документи на підтвердження заробітної плати, яку він отримував з березня 1989 року по грудень 1993 року, а тому є всі законні підстави для зарахування позивачу доходів з березня 1989 року по грудень 1993 року, які він отримував на ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії".
Суд звертає увагу на те, що довідка № 282 від 22.02.2014 про розмір заробітної плати оформлена відповідно до вимог законодавства, факт роботи позивача на ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" в цей період підтверджується первинними документами.
Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що права позивача будуть захищені, якщо буде врахована при обчисленні пенсії його заробітна плата за період роботи з березня 1989 року по грудень 1993 року на шахті ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", вказана у довідці № 282 від 22.02.2014, виданій ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії".
Відповідно до ст.45 Закону №1058 та Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням/перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Як встановлено ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч 2 ст.38, ч.3 ст. 42 і ч.5 ст. 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що за призначенням/перерахунком пенсії позивач звернувся 01.02.2017. Отже, перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 01.02.2017.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, слідує, що позивач має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною відмову Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у проведенні розрахунку пенсії з врахуванням заробітку вказаного у довідці № 282 від 22.02.2014, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" і відновити його порушені права шляхом зобов'язання Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доходів з березня 1989 року по грудень 1993 року, які ОСОБА_1 отримував на шахті ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", вказаних у довідці № 282 від 22.02.2014, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" починаючи з дня призначення пенсії - 01.02.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. до матеріалів справи позивачем подано копію договору про надання правової допомоги від 15.10.2018 №3; Акти виконаних робіт від 21.11.2018 та від 18.12.2018; довідки про оплату виконаних робіт від 21.11.2018, від 14.12.2018 та від 18.12.2018 на загальну суму 2000,00 грн.(а.с.33-37, 58-61).
За приписами ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не було надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Зважаючи на надані докази, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000грн. суд вважає співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а, тому задовольняє клопотання позивача про стягнення їх з відповідача на користь позивача.
Матеріалами справи також встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 21.11.2018 №П123/7168993/1 (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м.Запоріжжя, вул.Істоміна, буд.6, код ЄДРПОУ 41251296) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітку вказаного у довідці № 282 від 22.02.2014, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії".
Зобов'язати Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням доходів з березня 1989 року по грудень 1993 року, які ОСОБА_1 отримував на шахті ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії", вказаних у довідці № 282 від 22.02.2014, виданої ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП Донецької вугільної енергетичної компанії" починаючи з дня призначення пенсії - 01.02.2017.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м.Запоріжжя, вул.Істоміна, буд.6, код ЄДРПОУ 41251296).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.01.2019.
Суддя І.В.Садовий