ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" січня 2019 р. справа № 0940/2288/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Озара О.Я.,
представника відповідача Корнутія М.В.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду заяву про відвід судді в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів від 13.07.2018 №1260, від 23.07.2018 № 292 о/с в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_2 зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказів від 13.07.2018 №1260, від 23.07.2018 № 292 о/с в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_2 зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні головуючим суддею Могилою А.Б. розкрито інформацію про конфлікт інтересів, так як представник позивача ОСОБА_3 є однокурсником судді та роз'яснено право відводу.
За наслідками розкриття такої інформації представником відповідача з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді заявлено відвід.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися. Представником позивача ОСОБА_3 подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою позивача.
Відповідно до ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), відповідно до положень якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ветштайн проти Швейцарії" суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Наявність безсторонності має визначатися, для цілей частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", рішення від 24 лютого 1993 року, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", рішення від 10 червня 1996 року).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, в тому числі судді, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.
В рішенні Ради суддів України за №75 від 04.11.2016 роз'яснено, якщо при виникненні конфлікту інтересів (рішення Ради суддів України від 12.05.2016 №36) під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах, або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід. У випадку, коли за наслідками розкриття інформації відвід не заявлено - конфлікт інтересів вважається врегульованим.
При цьому стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ (чергового) з'їзду України 22.02.2013, наголошує на тому, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Внаслідок розкриття головуючим суддею по даній справі обставин можливого приватного інтересу в сфері виконання ним повноважень, в представника відповідача виник сумнів у упередженості судді.
З аналізу Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, випливає, що відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Виходячи із вищенаведеного, вказані обставини є підставами для відводу судді, що передбачені пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про відвід судді Могили А.Б. задовольнити.
Відвести суддю Могилу А.Б. від розгляду адміністративної справи №0940/2288/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів від 13.07.2018 №1260, від 23.07.2018 № 292 о/с в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_2 зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Ухвала складена в повному обсязі 10.01.19.