справа № 2ц - 3092/09
16 жовтня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі
головуючого судді Філіпенко Л. П. при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю - житлового будинку № 84, що розташований по вул. Леніна смт. Верхній Нагольчик м. Антрациту Луганської області з належними до нього господарськими будівлями та спорудами. В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилається на те, що він проживав з відповідачкою, ОСОБА_2, однією сім'єю (перебував у фактичних шлюбних відносинах), але вони не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою. За час спільного проживання, 03 жовтня 2008 року, нами сумісно за 8000 грн. був придбаний житловий будинок № 84, що розташований по вул. Леніна смт. Верхній Нагольчик м. Антрациту Луганської області, житловою площею 39,8 кв.м, загальною площею 117.9 кв.м, означений на плані під літерою «А», з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: сараями - Б,Е, спорудами огорожами - № 1-3, розміщений на земельній ділянці фактичним розміром 1430 кв.м, яка була відведена для обслуговування житлового будинку. Договір купівлі-продажу був оформлений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 03 жовтня 2008 року, зареєстрований у реєстрі за № 1683. При укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_3 написав заяву, в якій підтверджував, що гроші, яки він з відповідачкою витрачають на придбання об'єкту нерухомості, є їх спільною сумісною власністю. Придбане нерухоме майно також є об'єктом права спільної сумісної власності як таке, що набувається ними за час проживання однією сім'єю (перебування у фактичних шлюбних відносинах). Також підтверджував, що договір купівлі-продажу, з текстом якого він був ознайомлений, укладається ОСОБА_2 в інтересах сім'ї, на умовах, які вони попередньо обговорили і вважають вигідними для них, і укладення цього договору відповідає їх спільному волевиявленню. Справжність підпису позивача на вищевказаній заяві також нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 03 жовтня 2008 року, зареєстрована у реєстрі за № 1682. Фактичні шлюбні відносини між сторонами не склалися і в теперішній час припинені, збереження сім'ї і подальше спільне життя неможливе. Згоди про добровільний поділ сумісно придбаного майна - житлового будинку № 84, що розташований по вул. Леніна смт. В.Нагольчик м. Антрациту Луганської області між сторонами не досягнуто, що і змусило ОСОБА_3 звернутися до суду з цим позовом з метою захисту свого права на майно та оформлення правовстановлюючих документів на цей будинок.
Сторони у судове засідання не з'явилися, просять розглянути справу в їх відсутність, указав це у заяві, позивач позов підтримує, відповідачка позов визнала у повному обсязі (а.с.10-11).
Суд, дослідивши докази у їх сукупності та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на засадах відносності та припустимості доказів, доходить висновку вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_2, однією сім'єю (перебував у фактичних шлюбних відносинах), але вони не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою. За час спільного проживання, 03 жовтня 2008 року, сторонами сумісно за 8000 грн. був придбаний житловий будинок № 84, що розташований по вул. Леніна смт. Верхній Нагольчик м. Антрациту Луганської області, житловою площею 39,8 кв.м, загальною площею 117.9 кв.м, означений на плані під літерою «А», з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: сараями - Б,Е, спорудами огорожами - № 1-3, розміщений на земельній ділянці фактичним розміром 1430 кв.м, яка була відведена для обслуговування житлового будинку. Договір купівлі-продажу був оформлений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 03 жовтня 2008 року, зареєстрований у реєстрі за № 1683 (а.с.5). При укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_3 написав заяву, в якій підтверджував, що гроші, яки він з відповідачкою витрачають на придбання об'єкту нерухомості, є їх спільною сумісною власністю. Придбане нерухоме майно також є об'єктом права спільної сумісної власності як таке, що набувається ними за час проживання однією сім'єю (перебування у фактичних шлюбних відносинах). Також підтверджував, що договір купівлі-продажу, з текстом якого він був ознайомлений, укладається ОСОБА_2 в інтересах сім'ї, на умовах, які вони попередньо обговорили і вважають вигідними для них, і укладення цього договору відповідає їх спільному волевиявленню. Справжність підпису позивача на вищевказаній заяві також нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 03 жовтня 2008 року, зареєстрована у реєстрі за № 1682 (а.с.4).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається із ст. 392 Цивільного кодексу України: „Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.”
Сукупність доказів по справі вірогідно підтверджує, що визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину житлового будинку № 84, що розташований по вул. Леніна смт. Верхній Нагольчик м. Антрациту Луганської області, житловою площею 39,8 кв.м, загальною площею 117.9 кв.м, означений на плані під літерою «А», з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: сараями - Б,Е, спорудами огорожами - № 1-3, є законним та обгрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215,224-233,294 ЦПК України, ст.2,328,392 ЦК України, ст.74 СК Україні, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку № 84, що розташований по вул. Леніна смт. Верхній Нагольчик м. Антрациту Луганської області, житловою площею 39,8 кв.м, загальною площею 117.9 кв.м, означений на плані під літерою «А», з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: сараями - Б,Е, спорудами огорожами - № 1-3.
Договір купівлі-продажу цього будинку, якій був оформлений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 03 жовтня 2008 року, зареєстрований у реєстрі за № 1683, визнати частково втративши силу, визнав за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку № 84, що розташований по вул. Леніна смт. Верхній Нагольчик м. Антрациту Луганської області , житловою площею 39,8 кв.м, загальною площею 117.9 кв.м, означений на плані під літерою «А», з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: сараями - Б,Е, спорудами огорожами - № 1-3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
рішення надруковане в дорадчій кімнаті