Справа № 2-16/10
1 лютого 2010 року селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді Варакіної Н.Б.
при секретарі Степановій Л.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, терті особи відділ Держкомзему у Компаніївському району Кіровоградської області та ДП «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсними договорів оренди землі і
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди землі. В судовому засіданні просили залишити без розгляду зазначені позовні вимоги, звернулись з позовом про визнання договорів оренди землі недійсними. В обґрунтування посилаються на те, що договори оренди землі з відповідачем уклали 28 січня 2008 року строком на 2 роки. Відповідач замінив перший аркуш договору, зазначивши, строк його дії - 10 років, чим ввів їх в оману. Крім того вважають, що у договорах відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 ЗУ «Про оренду землі». Просять застосувати двосторонню реституцію, посилаючись на ст. 216 ЦК України, при цьому стягнути з відповідача на користь позивачів недоотриману орендну плату за 2008, 2009 роки в розмірі 445 грн. 68 коп., збитки в розмірі 10 891 грн. 36 коп., відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 4 000 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 16 грудня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди землі залишена без розгляду.
В судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_4 вимоги підтримали. Суду позивачі пояснили, що досягли домовленості з ОСОБА_3 про передачу йому в оренду строком на 2 роки, земельних ділянок, належних їм на праві приватної власності. Договори оренди землі уклали 28 січня 2008 року. Одразу отримали орендну плату в розмірі 5 000 грн., про що ОСОБА_2 написала розписку. В судовому засіданні зауважили на тому, що підписували чисті, не заповнені бланки договорів. Згодом дізнались, що договори оренди земельних ділянок укладені строком на 5 років. Отримавши в жовтні 2009 року договори оренди після їх державної реєстрації виявили, що вони укладені з ОСОБА_3 строком на 10 років. Крім того зазначили, що розписку та платіжні відомості про отримання орендної плати за 2008, 2009, 2010 роки, які в судовому засіданні надав представник відповідача не підписували.
Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, суду пояснив, що договори оренди укладались між позивачами та ОСОБА_3 строком на 10 років, про що була досягнута домовленість між позивачами та орендарем в момент їх укладення. Одразу після укладення договорів позивачі отримали орендну плату за 2008, 2009, 2010 роки в розмірі 5 000 грн., в підтвердження чого надав суду копію розписки та платіжних відомостей. Вважає, що договір містить всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Представник третьої особи, відділу Держкомзему у Компаніївському району Кіровоградської області ОСОБА_6 суду пояснила, що зазначений відділ перевіряв відповідність договорів оренди землі, укладених 28 січня 2008 року між позивачами та ОСОБА_3 строком на 10 років, чинному законодавству. За результатами перевірки, 28 лютого 2008 року наданий висновок про можливість їх державної реєстрації. Вважає, що в договорі зазначені всі істотні умови, передбачені ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» і підстав для визнання його недійсним немає.
Представник третьої особи, ДП «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_7 пояснив, що здійснював державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених 28 січня 2008 року між позивачами та ОСОБА_3 строком на 10 років, на підставі висновку наданому відділом Держкомзему у Компаніївському районі та документів необхідних для, державної реєстрації таких договорів. Вважає, що договір відповідає вимогам ЗУ «Про оренду землі» і підстав для визнання його недійсним немає.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, представника відповідача, представників третіх осіб, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 січня 2008 року між позивачами та ОСОБА_3 укладені договори оренди землі. (а.с. 7-13).
Земля, яка є предметом договору оренди, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю (а.с. 14, 29).
Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
Позивачі посилаються на те, що ОСОБА_3 навмисно ввів їх в оману щодо строку дії договору, замінивши його перший аркуш, де зазначив строк дії договору не 2 роки, а 10 років.
Постановою Пленум Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року (п. 20) роз'яснив, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на правочин. Ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
В судовому засіданні позивачі заявили клопотання про допит в якості свідка голову Гарманівської сільської ради ОСОБА_8, який, був присутній при укладанні оспорюваних договорів і міг би підтвердити їх домовленість з відповідачем укласти договір оренди строком на 2 роки. В подальшому відмовились від підтримування заявленого клопотання.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачі не надали суду доказів, які б підтвердили факт ведення їх в оману ОСОБА_3
Представник відповідача зазначив, що між ОСОБА_3 та позивачами була досягнута домовленість на передачу їх земельних ділянок саме на 10 років, а тому позивачі отримали орендну плату наперед за 2008, 2009, 2010 роки, чого не заперечують позивачі. Надав суду три платіжні відомості в яких зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали по 1 600 грн. за 2008, 2009 роки та копію розписки. Судом ці докази не приймаються, оскільки в платіжних відомостях відсутня дата їх складання та не зазначено за що саме отримані позивачами зазначені кошти, а оригінал розписки суду наданий не був.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Крім того, ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 зазначеного Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до закону.
Зміст договорів оренди землі не суперечить діючим на той момент цивільному закону та іншим актам цивільного законодавства. Договори вчинені в письмовій формі, підписані сторонами, що свідчить про досягнення між ними згоди щодо істотних умов договору, що передбачено ст. 638 ЦК України.
Договори містять всі істотні умови, передбачені ст. 15 ЗУ «Про оренду землі».
Відділом земельних ресурсів у Компаніївському районі Кіровоградської області проведена перевірка договорів оренди землі на відповідність чинному законодавству і 28 лютого 2008 року виданий висновок про надання в користування земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1, строком на 10 років ОСОБА_3 та державну реєстрацію договорів оренди (а.с. 66, 67).
Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Оспорюванні договори оренди землі зареєстровані у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України» 1 жовтня 2009 року.
Позивачі посилаються на невідповідність розміру орендної плати зазначеної в договорі - 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати, встановленої внесеними 19 серпня 2008 року змінами до Указу Президента від 13 вересня 2002 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток» в розмірі - не менше 3% від вартості земельної ділянки.
Договори оренди землі укладені 28 січня 2008 року. Зазначений Указ Президента набрав чинності 1 вересня 2009 року, тобто після укладення договорів, тому дана обставина не може бути підставою для визнання договорів оренди землі недійсними.
Позивачі просять застосувати правові наслідки недійсності правочину, посилаючись на ст. 216 ЦК України, та стягнути з відповідача збитки в розмірі 10 891 грн. 36 коп., недоотриману орендну плату в розмірі 445 грн.
Нормами, ч. 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні вимоги про визнання договорів недійсними не може бути задоволені вимоги про застосування правових наслідків недійсності та стягнення збитків.
Також не підлягають задоволенню вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 4 000 грн.
Положенням ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В даному випадку права позивачів порушені не були.
На підставі ст.ст. 22, 23, 203, 215, 216, 230, 638 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», керуючись ст.ст. 208-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди землі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід Держави з кожного 174 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Компаніївського
районного суду
Кіровоградської області підпис ОСОБА_9
Рішення не набрало законної сили
З оригіналом згідно:
Суддя Компаніївського
районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_9