Постанова від 23.11.2009 по справі 2а-1759/09

№ 2а-1759/09

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року Ворошиловський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючої - судді Переверзевої Л.І.,

при секретарі - Коноплянко А.О.,

за участю позивача -ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірними дії УПСЗН Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки, стягнення допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки в сумі 3760 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки, стягнення допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки в сумі 3760 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Позивач зазначив, що він має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи, у зв'язку з чим відповідач виплачував йому компенсацію на оздоровлення, але у сумі, меншій, ніж встановлена законодавством. Згідно здійсненому ним розрахунку недоплата складає 3760грн.

В судове засідання позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_3П, діюча на підставі довіреності, пояснила, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», витрати, пов'язані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Виходячи з фінансових можливостей, держава гарантує виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених постановами Кабінету міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07. 2005 року. Вважає дії правомірними та просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченням А № 089562 від 29.10.1997 р., довідками МСЕК № 082998 (а.с.5-6).

Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення від 21.04.2009 року за № 6/413, за 2007-2008р. позивач отримав компенсацію на оздоровлення у розмірі по 90,00 гривень у кожному році, згідно до постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року.

Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлений законом розмір допомоги (чотири мінімальні заробітні плати для інвалідів 3 групи, не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє. Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу. У відповідності із ст. 9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, відповідно до положень статті 48 Закону № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Таким чином, право ОСОБА_2 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Тобто при виплаті спірної допомоги за 2007 - 2008 роки Управління праці та соціального захисту населення повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» мінімальний розмір заробітної плати встановлений: у 2007 році - 440 грн.; у 2008 році - 545 грн.

Встановлено, що не дотриманий розмір допомоги на оздоровлення позивача складає: за 2007 рік - 1670 грн.; за 2008 рік - 2090 грн., а взагалі - 3760 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірними дії УПСЗН Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо відмови у перерахунку та виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки, стягнення допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки в сумі 3760 грн - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо виплати ОСОБА_2 грошової компенсації на оздоровлення за 2007, 2008 рік у розмірі, що є меншим, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_2 за рахунок державного бюджету недоотриману суму грошової компенсації на оздоровлення за 2007, 2008 рік у розмірі 3760 гривень

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до протягом десяти днів з дня її оголошення, апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ворошиловського районного суду

міста ОСОБА_1 Переверзева

Попередній документ
7907624
Наступний документ
7907626
Інформація про рішення:
№ рішення: 7907625
№ справи: 2а-1759/09
Дата рішення: 23.11.2009
Дата публікації: 18.02.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Ворошиловський районний суд м. Донецька
Категорія справи: