СПРАВА№ 2-а-761/2009
24 червня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Щербини О.О., при секретарі Крісановій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про перерахунок основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та стягнення недоотриманої суми пенсії за 2008 - 2009 роки, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області (надалі - відповідач) про перерахунок основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та стягнення недоотриманої суми пенсії за 2008 - 2009 роки.
Позивач у позові посилається на те, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом третьої групи. Як інвалід третьої групи ( ЧАЕС ), він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності. Однак позивач вважає, що відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року йому передбачена виплата пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, як інваліду третьої групи. Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачена виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як інваліду третьої групи, котрі повинні визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами. Однак відповідач всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Крім того, відповідач не проводить їх перерахунок і після встановленого нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою статті 67 згаданого Закону № 796-ХІІ. Тому, це змусило позивача звернутись до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, на що він отримав відмову.
Таким чином позивач вважає, що він не отримав за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року суму додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 2068 грн. 85 коп. та не отримав суму основної державної пенсії в розмірі 23382 грн. 36 коп. Позивач просить суд визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті на його користь недоотриманої суми основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду - чорнобильцю, у відповідності до вимог ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та стягнути на його користь суму додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 2068 грн. 85 коп. за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року та суму основної державної пенсії в розмірі 23382 грн. 36 коп. за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Такої ж думки і представник позивача.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, зазначивши, що позивачу основна державна пенсії та додаткової пенсії за шкоду нараховується відповідно до п. 4 ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Крім того, проводиться перерахунок пенсії позивача у автоматичному режимі за матеріалами його пенсійної справи у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тому представник відповідача вважає, що Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області вірно призначило та виплачує пенсію позивачу. Просить відмовити позивачу у позові.
Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтовували свої позиції по справі, вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом третьої групи, що підтверджується копією посвідчення. /а.с. 8/.
Згідно ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції до 01.01.2008 року, інваліди 3 групи з числа осіб, віднесених до категорії 1, мали право на додаткову пенсію у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не міг бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 50, ч. 4 ст. 54 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в новій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року, відновлено дію положень ст. 50, ч. 4 ст. 54 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право громадян на забезпечення їх соціальним захистом у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Тобто, Законом, який реалізує конституційне право громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону життя, здоров'я і соціального захисту є Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Отже, виходячи з положень саме цього закону слід визначати розмір пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тому, суд вважає, що застосування відповідачем ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, при наявності спеціального закону, є протиправним, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальник внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму .
Статтею 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином позивач, як інвалід третьої групи, у період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року мав отримати пенсію у розмірі: 481 грн. 00 коп. х 6 х 1 міс. = 2886 грн. 00 коп.; з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року у розмірі: 482 грн. 06 коп. х 6 х 3 міс. = 8676 грн. 16 коп.; за період з 01.10.2008 року по 31.12.2007 року у розмірі: 498 грн. 00 коп. х 6 х 3 міс. = 8964 грн. 00 коп.
Крім того, підлягають також задоволенню і вимоги позивача, щодо підвищення пенсії за 2009 рік, оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835- ІV від 26.12.2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, становить в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто цей розмір складає 498 грн.
Отже, позивач, як інвалід третьої групи, у період з 01.01.2009 року по 31.05.2009 року мав отримати пенсію у розмірі: 498 грн. 00 коп. х 6 х 5 міс. = 14940 грн. 00 коп.
Всього в за період з 01.06.2008 року по 31.05.2009 року позивач мав отримати пенсію у розмірі: 20526 грн. 00 коп. + 14940 грн. 00 коп. = 35466 грн. 00 коп.
Натомість, як інвалід третьої групи ( ЧАЕС ), перебуваючи на обліку у відповідача, позивач отримав пенсію за період з 01.06.2008 року по 31.05.2009 року у сумі (929,51 х 4) + (1045,70 х 8) = 12083 грн. 64 коп.
Недоплата становить: 35466 грн. 00 коп. - 12083 грн. 64 коп. = 23382 грн. 36 коп.
Відносно вимог по виплатам додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком суд вважає, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними.
Тому позивач, отримуючи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, віднесена до 1 категорії та є інвалідом третьої групи, у період з 01.06.2008 року по 31.05.2009 року мав отримати додаткову пенсію у розмірі: 481 грн. 00 коп. х 50 % х 1 міс. = 240 грн. 50 коп.; з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року у розмірі: 482 грн. 06 коп. х 50 % х 3 міс. = 723 грн. 09 коп.; за період з 01.10.2008 року по 31.05.2009 року у розмірі: 498 грн. 00 коп. х 50 % х 8 міс. = 1992 грн. 00 коп., а всього позивач мав отримати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у сумі 2955 грн. 59 коп.
Однак, позивач, перебуваючи на обліку у відповідача, як інвалід третьої групи ( ЧАЕС ), отримував додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.06.2008 року по 31.05.2009 року в розмірі (72,15 х 1) + (72,30 х 3) + (74,70 х 8) = 886 грн. 54 коп.
В зв'язку з цим, недоплата становить: 2955 грн. 59 коп. - 886 грн. 54 коп. = 2068 грн. 85 коп.
Суд вважає, що відповідач, починаючи з 01 червня 2008 року, неправомірно застосовує п. 4 ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, бо ці положення протирічать і Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, та не виконував рішення Конституційного Суду, що стало причиною звернення позивача до суду.
Таким чином, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області не здійснило перерахунок та виплату коштів ОСОБА_1 за період з 22 травня 2008 року по 31.05.2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок і сплатити позивачу різницю між фактично отриманою пенсією і розміром пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, необхідно визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно до статті 50, частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 50, частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період часу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 16, ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 2, 6, 9, 11, 69, 71, 159-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про перерахунок основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та стягнення недоотриманої суми пенсії за 2008 - 2009 роки - задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 відповідно до статті 50, частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 відповідно до частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період у розмірі 23382 (двадцять три тисячі триста вісімдесят дві) грн. 36 коп.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 відповідно до статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, за період з 01 червня 2008 року по 31 травня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період у розмірі 2068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 85 коп.
ОСОБА_2 може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ О.О. ЩЕРБИНА