№№ 1-497/03,1-64/04,1-5/05
1-1/06,1-347/07,1-683/07,1-77/08
іменем України
17 червня 2008 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі головуючого - судді Нізельковської Л.В. при секретарі - Осиповій Ю.В., Шелестіній О.А. за участю прокурора - Савченко М.С. адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу про
обвинувачення
ОСОБА_2, 17.04Л958 року народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученої, працюючої головою правління ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" , раніше не судимої, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,
за ст.ст. 365 ч.1, 366 ч.1 КК України, -
встановив:
ОСОБА_3 (до розірвання шлюбу носила прізвище «Скляр») згідно рішення загальних зборів учасників товариства „САН-ЛТД" від 16.05.1996 (протокол №3) була призначена генеральним директором ТОВ «САН-ЛТД».
До складу її повноважень відповідно до п.п. 49, 50 Статуту ТОВ „САН-ЛТД" входило вирішення всіх питань діяльності товариства, крім тих, які відносяться до виключної компетенції зборів учасників. Генеральний директор підзвітний зборам учасників, несе перед ними відповідальність за виконання їх рішень. Генеральний директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.
Загальними зборами засновників товариства 04.04.1997 прийнято рішення про придбання акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" та внесення їх до статутного фонду ТОВ „САН-ЛТД" без права розподілу між засновниками (Пункт 1 протоколу №7). Цим же рішенням передбачено, що у разі продажу акцій на вторинному ринку цінних паперів чи переуступці іншій особі права їх володіння рішення про це приймається засновниками одностайно.
23.11.2001 ОСОБА_2, перевищуючи свої службові повноваження, порушуючи вказане рішення загальних зборів засновників (учасників) товариства, від імені ТОВ „САН-ЛТД" без згоди інших засновників, явно виходячи за межі своїх повноважень, уклала договір купівлі-продажу ОСОБА_4 акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" в кількості 378 000 штук за 8500 гривень. Цими протиправними діями ОСОБА_2 спричинила ТОВ „САН-ЛТД" істотної шкоди у вигляді втрати пакету акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1", що складають 25,07 % в статутному фонді вказаного акціонерного товариства, тим самим позбавивши ТОВ „САН-ЛТД" права брати участь в управлінні ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" та його господарській діяльності, а також отримувати прибуток від діяльності акціонерного товариства.
2.Крім того, ОСОБА_2, будучи генеральним директором та одним із засновників ТОВ „САН-ЛТД", являючись службовою особою, як секретар загальних зборів засновників ТОВ „САН-ЛТД" склала протокол загальних зборів товариства №4 від 26.08.1998, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про те, що один із засновників товариства - ОСОБА_5 - був присутній на цих зборах. Даний протокол було направлено до виконкому Полтавської міської ради, де на підставі вказаного протоколу внесено зміни до статуту товариства та установчого договору, згідно яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виключено зі складу засновників, а їх доля в статутному фонді розподілена між іншими учасниками товариства.
Допитана у суді ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.365 та 1 ст.366 КК України, не визнала. За епізодом перевищення службових повноважень пояснила, що рішення загальних зборів від 04.04.1997 було незаконним в частині внесення акцій ВАТ «ПЗ ЗБВ №1» до статутного фонду ТОВ „САН-ЛТД" без права розподілу їх між учасниками та без збільшення статутного фонду, і тому вона не могла його виконати. Голова правління ОСОБА_7 не вжив будь-яких заходів щодо приведення зазначеного рішення у відповідність до законодавства, хоча вона повідомляла йому про проблему із внесенням акцій до статутного фонду. Пізніше в зв'язку з фінансовими труднощами ТОВ „САН-ЛТД" як генеральний директор Товариства вирішила продати ці акції, оскільки вони являлися звичайним майном Товариства і їх продаж відноситься до компетенції генерального директора. Вважала, що діяла в межах своїх повноважень. З приводу епізоду службового підроблення вказала, що ОСОБА_5 з'явився на збори 26.08.1998 та зареєструвався, але покинув приміщення, оскільки не погодився із порядком денним. Таким чином вважала, що він був присутнім на цих зборах. Будь-яких неправдивих відомостей до протоколу вона не вносила, крім того лише виготовляла протокол, а відповідальність за нього несе голова правління.
В той же час вина ОСОБА_2 повністю доведена зібраними по справі та дослідженими у суді доказами.
За епізодом №1.
Згідно п.1 протоколу №7 від 04.04.1997 загальними зборами засновників товариства було прийнято рішення про придбання акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" та внесення їх до статутного фонду ТОВ „САН-ЛТД" без права розподілу між засновниками. Цим же рішенням передбачено, що у разі продажу акцій на вторинному ринку цінних паперів чи переуступці іншій особі права їх володіння рішення про це приймається засновниками одностайно, (а.с.48-50 т.4)
Потерпіла ОСОБА_8, яка являється одним із засновників ТОВ «САН-ЛТД» та чиї показання було досліджено в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, підтвердила, що на загальних зборах засновників 04.04.1997 було прийнято рішення щодо придбання акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1", внесення їх до статутного фонду та про те, що в разі продажу акцій на вторинному ринку цінних паперів рішення з цього питання приймається засновниками одностайно, (а.с.144-145 т.3)
Згідно протоколу загальних зборів, а також пояснень самої підсудної, ОСОБА_2 була присутня на зборах, як секретар виготовляла протокол, тому достовірно знала про рішення, які були прийняті.
Пунктом 38 Статуту ТОВ „САН-ЛТД" передбачено, що Збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства, (а.с.125-135 т.5)
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.
Частиною 3 статті 62 вказаного Закону передбачено, що дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.
Зазначені норми Закону знайшли своє відображення і в п.п. 33, 50 Статуту ТОВ «САН-ЛТД». (а.с.125-135 т.5) 09.10.1996 TOB „САН-ЛТД" придбало акції ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" на загальну суму 8580 грн., що включає оплату акцій, брокерську винагороду, витрати на держмито, (а.с.9 т.3)
На підставі платіжних доручень від 11.09.1996 та 12.03.1997 ТОВ „САН-ЛТД" перерахувало Брокерській конторі №46 „Сіріус - цінні папери" 8580 гривень за придбані акції та брокерську винагороду, (а.с.7-8 т.3)
Відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів від 23.11.2001 ТОВ „САН-ЛТД" належало 378 000 акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" сумарною номінальною вартістю 94500 грн., частка в статутному фонді емітента складає 25,075392 %. (а.с.85 т.3)
23.11.2001 ОСОБА_2 від імені ТОВ „САН-ЛТД", без згоди інших засновників ТОВ «САН-ЛТД», всупереч рішенню загальних зборів засновників від 04.04.1997 продала ОСОБА_4 акції Відкритого акціонерного товариства „Полтавський завод залізобетонних виробів №1" в кількості 378000 штук номінальною вартістю 0,25 грн. загальною номінальною вартістю 94500 гривень за 8500 гривень, (а.с.51 т.3)
07.12.2001 ОСОБА_2 склала передавальне розпорядження про передачу вказаних акцій від ТОВ „САН-ЛТД" до ОСОБА_4 (а.с. 18 т.3)
Викладене підтверджує висновок суду про те, що ОСОБА_2 явно вийшла за межі своїх повноважень, визначених Законом України «Про господарські товариства» та Статутом ТОВ „САН-ЛТД", продавши всупереч рішенню загальних зборів без згоди інших учасників ТОВ „САН-ЛТД" акції ВАТ „ПЗ ЗБВ №1".
Пояснення ОСОБА_2А про те, що п.1 рішення загальних зборів №7 від 04.04.1997 повністю визнано недійсним рішенням Київського районного суду ОСОБА_9 від 15.04.2004, є безпідставним, оскільки згідно цього рішення суду п.1 рішення загальних зборів визнано недійсним лише в частині внесення до статутного фонду ТОВ „САН-ЛТД" акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" у кількості 378 000 штук загальною вартістю 94500 грн. (а.с.210-214 т.4)
Безпідставним є твердження ОСОБА_2 про те, що вона не мала можливості отримати згоду засновників ТОВ „САН-ЛТД" на продаж акцій, оскільки голова правління ОСОБА_7, якому вона повідомляла про проблему із внесенням акцій до статутного фонду, не ставив вказаного питання на порядок денний загальних зборів.
Відповідно до ч.3 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Більше того, ч.4 ст. 61 вказаного Закону передбачає право учасника товариства, що володіє у сукупності більш як 20 відсотками голосів, вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
Тобто підсудна, пайовий внесок якої до статутного фонду ТОВ „САН-ЛТД" на момент продажу акцій становив 50%, мала реальну можливість з'ясувати думку учасників товариства з приводу продажу акцій в зв'язку зі скрутним становищем товариства шляхом внесення цього питання до порядку денного загальних зборів товариства чи взагалі скликання загальних зборів учасників.
За епізодом №2.
Згідно протоколу №4 від 26.08.1998 загальних зборів засновників ТОВ „САН-ЛТД", ОСОБА_2А виступила на цих зборах в якості секретаря. В протоколі зазначено про прийняте рішення про виключення ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зі складу засновників та перерозподіл їх часток між іншим засновниками. Крім того, в протоколі вказано, що ОСОБА_5 був присутній на цих зборах, виступив з приводу питання про виключення його зі складу засновників, а в інформації про осіб, що проголосували з приводу поставлених питань вказана кількість осіб, що відповідає кількості осіб з урахуванням присутності ОСОБА_5 (а.с.43-44 т.2)
Потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що 26.08.1998 він з'явився на загальні збори, зареєструвався, проте, коли дізнався, що на порядок денний зборів поставлено питання про виключення його зі складу засновників, обурився і покинув приміщення. Таким чином не був присутнім ні при розгляді питань, що поставлені на порядок денний, ні при голосуванні, і тим більше не висловлювався з приводу зазначених в порядку денному зборів питань.
Допитаний під час досудового слідства ОСОБА_7, який є одним із засновників ТОВ «САН-ЛТД» та чиї показання досліджено в суді в порядку ст. 306 КПК України, підтверджував, що ОСОБА_5 на зборах 26.08.1998 присутнім не був. (а.с. 132-135 т.3)
Внесення до протоколу загальних зборів засновників даних про присутність на цих зборах ОСОБА_5 мало суттєве значення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" в тій редакції, що діяла на момент складання та підписання протоколу, вказано, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники.
Аналогічна норма міститься і в п.40 Статуту ТОВ „САН-ЛТД". Рішення з питання про виключення учасника з товариства згідно п. 38 Статуту приймається одностайно. (а.с.125-135т.5)
ОСОБА_6 14.06.1997 помер і відповідно на зборах присутнім бути не міг. (а.с.60 т.3)
Таким чином без участі на загальних зборах ОСОБА_5 інші учасники мали лише 55% голосів і тому збори були неповноважними. А враховуючи, що на даних зборах вирішувалося питання про виключення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зі складу засновників, без участі ОСОБА_5 такі питання не можна було вирішувати взагалі. Саме тому в протокол було внесено неправдиву інформацію про те, що присутні всі засновники товариства, у тому числі і ОСОБА_5
Зміни до статуту та установчого договору, затверджені рішенням загальних зборів засновників ТОВ „САН-ЛТД" відповідно до протоколу №4 від 26.08.1998, в присутності нотаріуса підписано засновниками. Цими змінами визначено, що учасники товариства та їх пайовий внесок такі: ОСОБА_7 - 40%, ОСОБА_11 - 10 %, ОСОБА_12 -50%» (а.с. 63, 64 т.3)
Згідно розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради №337р. від 13.05.1999 зареєстровано зміни до статуту та установчого договору ТОВ „САН-ЛТД". (а.с.55-56 т.3)
До моменту внесення вищезгаданих змін до статуту та установчого договору в товаристві був такий розподіл пайового внеску учасників: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 - по 22,5 %, а ОСОБА_11 - 10% (а.с.227т1)
Згідно Постанови Пленуму ВСУ №5 від 26.04.2002 „Про судову практику в справах про хабарництво" працівники підприємства, які виконують технічні функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд з цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
В даному випадку ОСОБА_2 як секретар загальних зборів здійснила юридично значущу дію, здатну породжувати, змінювати та припиняти певні правовідносини, а саме - склала протокол, на підставі якого внесено зміни до статуту та установчого договору, якими виключено двох учасників зі складу засновників та перерозподілено їх частки між тими засновниками, які в складі товариства залишилися. Таким чином суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 щодо виготовлення протоколу №4 від 26.08.1998 являються виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, а тому суд визнає, що ОСОБА_2 при складанні вказаного протоколу діяла як службова особа.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.ст. 365 ч.1, 366 ч.1 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що вона, являючись службовою особою, перевищила свої службові повноваження, що спричинило істотну шкоду охоронюваним правам та законним інтересам юридичної особи; а також, являючись службовою особою, склала та видала завідомо неправдивий документ, тобто вчинила службове підроблення.
Досудовим слідством у обґрунтування наслідків перевищення ОСОБА_2 службових повноважень, вказано, що своїми діями підсудна спричинила ТОВ „САН-ЛТД" істотної шкоди у вигляді втрати блокуючого пакету акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1". Суд визнав доведеним настання істотної шкоди внаслідок перевищення ОСОБА_2 своїх службових повноважень, однак визначає цю шкоду іншими суспільно-небезпечними наслідками, оскільки чинним законодавством не передбачено такого поняття як „блокуючий пакет акцій".
В результаті продажу акцій ТОВ „САН-ЛТД" було позбавлено права брати участь в управлінні ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" та його господарській діяльності, а також отримувати прибуток від діяльності акціонерного товариства, хоча учасники товариства мали намір брати участь в управлінні, що і підтверджується їх численними зверненнями до судів, ухвалами Київського районного суду м.Полтави від 16.10.2001 та 15.11.2001 про накладення арешту на акції. З урахуванням цих обставин суд приходить до висновку, що протиправними діями ОСОБА_2 ТОВ „САН-ЛТД" була завдана істотна шкода, яка виразилася в тому, що ТОВ «САН-ЛТД» було позбавлене права брати участь в управлінні ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" та його господарській діяльності, а також отримувати прибуток від діяльності ВАТ «ПЗ ЗБВ №1».
Відсутність у справі оригіналів протоколів №7 від 04.04.1997 та №4 від 26.08.1998 не спростовує достовірно встановлений досудовим та судовим слідством факт їх складання за обставин, викладених в обвинуваченні. Саме на підставі завідомо неправдивого протоколу загальних зборів №4 від 26.08.1998, підробленого ОСОБА_2, були зареєстровані зміни до статуту та установчого договору ТОВ «САН-ЛТД».
Полтавським міськвиконкомом надано належно завірену копію протоколу №4 від 26.08.1998 (а.с.43-44 т.2).
Зміни до статуту та установчого договору, які в присутності нотаріуса підписано засновниками, містять посилання на те, що ці зміни затверджені рішенням загальних зборів засновників ТОВ „САН-ЛТД" відповідно до протоколу №4 від 26.08.1998. (а.с. 63, 64 т.3)
Підсудна ОСОБА_2 не заперечувала в судовому засіданні факту складання зазначених протоколів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, в своєму додатку до аудиторського висновку від 08.07.2002 аудитор ОСОБА_14 вказує, що перевірка поміж іншим проводилася на підставі наданого протоколу загальних зборів № 7 від 04.04.1997, в п.4 якого вказано: „В разі продажу акцій на вторинному ринку цінних паперів рішення приймається засновниками одностайно". (а.с. 129 т.3)
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСУ №8 від 30.05.1997 „Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" неприпустимо порушувати перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема, щодо вини). Предметом дослідження науково-правової експертизи №126/127 с від 16.07.2003 було питання про те, чи не вийшла за межі своєї компетенції генеральний директор ТОВ „САН-ЛТД" під час продажу акцій, (а.с.231-236 т.4) Тобто фактично при проведенні експертизи встановлювалось, чи є в її діях вина у вчиненні перевищення службових повноважень. Тому суд не приймає як доказ вказаний висновок Науково-правової експертизи, який, крім того, суперечить об'єктивно встановленим обставинам перевищення ОСОБА_2 своїх службових повноважень.
Досудовим слідством ОСОБА_2 також обвинувачувалась в тому, що вона, явно перевищуючи свої службові повноваження, порушуючи рішення загальних зборів засновників ТОВ „САН-ЛТД" (протокол №7 від 04.04.1997), не внесла акції ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" до статутного фонду товариства, а також продала акції, які на той момент були під арештом.
Суд викладені обставини виключає як недоведені з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „Про господарські товариства" Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Статтею 26 Закону України „Про власність", який діяв на момент придбання ТОВ „САН-ЛТД" акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1", передбачено, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.
Зі змісту статей 13, 50, 52 Закону України „Про господарські товариства" випливає, що статутний фонд формується із пайових внесків учасників, тобто з майна, яке їм належить.
Таким чином рішення загальних зборів засновників №7 від 04.04.1997 про внесення до статутного фонду акцій без права розподілу їх між засновниками суперечить зазначеним нормам Закону та рішенням Київського районного суду м.Полтави від 15.04.2004 визнано недійсним в частині внесення до статутного фонду товариства акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" у кількості 378 000 штук загальною вартістю 94 500 грн. (а.с.210-214 т.4)
Тому суд виключає обвинувачення ОСОБА_2 щодо перевищення своїх повноважень в частині невнесення до статутного фонду придбаних акцій ВАТ „ПЗ ЗБВ №1".
Обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що вона продала акцій, які були під забороною, спростовується наступним.
Арешт на акції ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" накладався ухвалами Київського районного суду м.Полтави від 16.10.2001 та 15.11.2001 (а.с. 134 т.1, а.с.90 т.3)
Ухвала від 16.10.2001 скасована ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 21.11.2001, а ухвала від 15.11.2001 - ухвалою того ж суду від 06.12.2001. (а.с.51 т.1, а.с.91 т.3)
Згідно виписки з реєстру власників іменних цінних паперів акції ВАТ „ПЗ ЗБВ №1" в кількості 378 000 штук, що належать ТОВ „САН-ЛТД", були заблоковані в період з 19.10.2001 по 07.12.2001. (а.с.264 т.1)
Враховуючи те, що фактично акції передано покупцеві 07.12.2001, про що складено передавальне розпорядження (а.с. 18 т.3), коли вони вже не були під забороною, суд виключає із обвинувачення ОСОБА_2 посилання про те, що акції на момент їх продажу перебували під забороною.
Крім зазначеного, ОСОБА_2 обвинувачувалася досудовим слідством у тому, що вона, будучи секретарем загальних зборів засновників товариства внесла до протоколу загальних зборів засновників №4 від 26.08.1998 завідомо неправдиві відомості, а саме: „виключити і вивести із складу засновників ТОВ „САН-ЛТД" ОСОБА_5, який згідно Закону України „Про господарські товариства" та Статуту не вніс своєї частки у статутний фонд."
Дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження у суді з наступних підстав.
Як встановлено судом, на загальних зборах засновників ТОВ «САН-ЛТД» 26.08.1998 рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу засновників дійсно приймалося, однак неповноважним складом загальних зборів. Тому відомості про виключення ОСОБА_5 зі складу засновників ТОВ „САН-ЛТД" як такого, що не вніс своєї частки у статутний фонд, є нелегітимним, але не являються завідомо неправдивими.
При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, конкретні обставини справи, особу підсудної, яка раніше не судима, працює, позитивно характеризується.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, суд не вбачає.
Підсудна працездатна за віком та станом здоров'я.
З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі, а також додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків.
Враховуючи те, що вчинені ОСОБА_2 злочини є злочинами невеликої та середньої тяжкості, з моменту вчинення злочинів минуло понад 5 років, суд на підставі п. 3 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винною та призначити покарання:
за ст. 365 ч.1 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, строком на один рік шість місяців; за ст. 366 ч.1 КК України - 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, строком на один рік. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно покарання 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, строком на один рік шість місяців.
Відповідно до ст.ст. 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - скасувати.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 15 діб з моменту оголошення.