Справа № 22-а-41479/08 Головуючий 1-ої інстанції - Маркова О.М.
Суддя-доповідач - Літвіна Н.М.
19 січня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Ситникова О.Ф.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, -
ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 1540,00 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2008 року позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 1050, 00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувану постанову місцевого суду, і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є евакуйованою із зони відчуження аварії на ЧАЕС.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що щ орічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження виплачується в розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Судом першої інстанції встановлено розмір недоотриманої грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік в сумі 1 050,00 грн.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати у період виплати допомоги за 2006 рік становить 375,00 грн.
Пунктом 37 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.
Крім того, судова колегія вважає, що позивачем було пропущено річний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення допомоги на оздоровлення за 2006 рік, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач дізнався про порушення своїх прав щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2006 рік, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в момент її отримання, тобто 29 серпня 2006 року, однак до суду звернувся за захистом своїх порушених прав 20 травня 2008 року, а саме з порушенням строку позовної давності.
Докази поважності пропуску строку позовної давності в матеріалах справи відсутні. Таким чином, підстав для поновлення пропущеного строку немає.
Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та ухвалює нове рішення в разі порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2008 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік - відмовити .
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 26 січня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 25 січня 2010 року