Справа № 22-а-2870/09 Головуючий 1-ої інстанції - Примаченко В.О. Суддя-доповідач - Літвіна Н.М.
Іменем України
26 січня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Федорової Г.Г.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про зобов»язання виплати надбавки до пенсії як дитині війни, -
У вересні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов»язання виплати надбавки до пенсії як дитині війни з підвищення на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2006 - 2007 роках.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на користь ОСОБА_2 заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.
Крім того, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено про пропущення позивачем річного строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за 2006 рік, оскільки до суду звернувся за захистом своїх порушених прав 16 вересня 2008 року, а саме з порушенням річного строку позовної давності.
Докази поважності пропуску строку позовної давності в матеріалах справи відсутні. Таким чином, підстав для поновлення пропущеного строку немає.
З приводу вимог позивача про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за 2007 рік колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.
Пунктом 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки, предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У свою чергу, цим Законом передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Окрім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» о сновні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни .
Таким чином, вказана надбавка підлягає виплаті, починаючи з 16 вересня 2007 року з урахуванням річного строку позовної давності.
Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та ухвалює нове рішення в разі порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2008 року - скасувати.
Винести нову постанову, якою зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 16 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 лютого 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 01 лютого 2010 року