Суддя-доповідач Білак С.В.
Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Донецький апеляційний адміністративний суд
Іменем України
12 лютого 2010 р. справа № 2а-332/09/1270
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, б-р Шевченка,26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Білак С.В.
суддів Сухарьок М.Г., Гаврищук Т.Г.
при секретарі судового засідання Васильєві Є.С.
з участю:
позивача ОСОБА_2
представників відповідача Грибович В.В., Виноградова А.М., Огородника О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги:
позивача ОСОБА_2
відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України
в Луганській області
Петровської виправної колонії управління Державного
департаменту України з питань виконання покарань
у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 26.06.2009р.
по справі № 2а-332/09
за позовом ОСОБА_2
до Управління Державного департаменту України з питань
виконання покарань в Луганській області
Петровської виправної колонії Управління Державного
департаменту України з питань виконання покарань
в Луганській області
Головного управління Пенсійного фонду України
в Луганській області
про визнання дій незаконними, перерахунок пенсії з
більшого розміру посадового окладу
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, Петровської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій незаконними, перерахунок пенсії з більшого розміру посадового окладу. Просив визнати дії Державного департаменту України з питань виконання покарань управління в Луганській області та Петровської виправної колонії № 24 неправомірними, зобов'язати Петровську виправну колонію № 24 зробити перерахунок суми грошового забезпечення з урахуванням 40% надбавки за вислугу років та премії 50% з часу звільнення, зобов'язати провести перерахунок пенсії з урахуванням фактичної переробки за 2006 - 2007 роки, провести перерахунок вихідної допомоги виходячи з відпрацьованих 25 років служби; зобов'язати поновити та виплатити надбавку 25 % від можливої пенсії, зобов'язати другого відповідача здійснити перерахунок пенсії з часу звільнення, а також стягнути з Державного департаменту України з питань виконання покарань управління в Луганській області та Петровської виправної колонії № 24 витрати на правову допомогу - 10000 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009р. позов було задоволено частково. Визнано дії посадових осіб Державного департаменту України з питань виконання покарань управління в Луганській області щодо нарахування надбавки за вислугу років у розмірі 35 % грошового забезпечення, а також нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні виходячи з фактично відпрацьованих 24 повних календарних років незаконними. Зобов'язано Петровську виправну колонію № 24 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні виходячи з фактично відпрацьованих 25 повних календарних років служби з урахуванням фактично здійснених виплат. Зобов'язано Петровську виправну колонію № 24 здійснити перерахунок позивачу суми грошового забезпечення для нарахування пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років 40 % та видати відповідну довідку для перерахунку пенсії з часу її призначення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі уточненої довідки з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 % грошового забезпечення з часу призначення пенсії. В іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, Петровською виправною колонією Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області подані апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Позивача було призначено на посаду, яка заміщується рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ лише після подання заяви про прийом на службу від 25.01.1988р., тому період роботи за вільним наймом на посаді, яка заміщується рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 01.06.1987р. до 28.02.1988р. не може бути зарахований до календарної вислуги років для призначення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Відповідач Петровська виправна колонія Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» для призначення пенсії за вислугу років до вислуги років зараховується дійсна військова служба та час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, що в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої інспекції за переліком посад і на умовах, затверджених відповідно Міністерством внутрішніх справ та Державним департаментом з питань виконання покарань. Суд виключив слово «в подальшому» чим порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення цього питання.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
Представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги позивача та підтримали доводи своїх апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторін необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 13.08.1984 року працював в УЛ-314/24 на посаді старшого майстра, з 29.02.1988 року його призначено на посаду начальницького складу (а.с. 7-14, 22-24).
28.12.2007 року позивач був звільнений у запас за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, (а.с. 7-14).
Вислуга років позивача станом на 01.12.2007 року відповідно до грошового атестату складає 24 роки 6 місяців та 21 день, у відсотках - 35 % (а.с. 98).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" для призначення пенсії за вислугою років до вислуги років зараховується дійсна військова служба та час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Державним департаментом з питань виконання покарань.
Пунктом 2 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12.12.2006 року № 243 передбачено, що особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України до вислуги років зараховується один місяць роботи за один місяць служби в календарному обчисленні з дня призначення на відповідну посаду на таких умовах - за час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції - особам, які перебували на службі на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року № 747 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393".
Відповідно до п. 1.4 переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України до таких посад віднесено посаду старшого майстра, тобто ту посаду, на якій позивач працював у період з 31.05.1987 року до 29.02.1988 року.
Пунктом 19.1 Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004 року № 203 передбачено, що особам рядового і начальницького складу при звільненні зі служби за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків, а звільненим через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Таким чином на час звільнення зі служби позивач мав вислугу років 25 повних календарних років, а тому мав право на отримання 50 відсотків місячного грошового забезпечення.
Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що вимоги позивача про індексацію невиплаченої частини грошової допомоги при звільненні не підлягають задоволенню, так як Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація передбачена тільки у разі, якщо належні громадянинові суми були нараховані та своєчасно не виплачені.
Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про відмову позивачу у вимогах про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням премії у розмірі 50 % та про включення до розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії 25 % доплати.
Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства, а підставою для обліку фактично відпрацьованого часу та нарахування заробітної плати є табель робочого часу, а не графіки чергувань, на які посилається позивач.
В суді першої інстанції позивач підтвердив, що під час проходження служби в Петровській виправній колонії № 24 до відповідача із заявами про здійснення доплати за понаднормово відпрацьований час або щодо надання йому додаткових вихідних він не звертався.
Не підлягають застосуванню ст.ст. 116 та 117 КЗпП України, так як положення вказаних статей регулюють відносини щодо виплати безспірних сум, а між позивачем та відповідачами існує спір щодо наявності права на отримання заробітку за роботу у понаднормовий час.
Питання витрат на правову допомогу врегульоване ст. 90 КАС України та постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р., згідно до якої граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справ, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день. На підтвердження понесених витрат надано копію договору про надання юридичних послуг від 17.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатською компанією «Чудовський і партнери» та копію квитанції про оплату послуг за вказаним договором у сумі 10000 грн., але калькуляцію витрат та вартості послуг за договором позивачем не надано. Таким чином, суду не надано доказів фактичних витрат робочого часу на здійснення захисту інтересів позивача у суді, так як витрати робочого часу є підставою для розрахунку компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, ст.205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Петровської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року по справі № 2а-332/09/1270 за позовом ОСОБА_2 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, Петровської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій незаконними, перерахунок пенсії з більшого розміру посадового окладу - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 12 лютого 2010 року, в повному обсязі складена 17 лютого 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин - з дня складення рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В.Білак С.В.Білак
Судді Т.Г.Гаврищук
М.Г.Сухарьок