Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції Бусленко В.П.
Україна
Іменем України
16 лютого 2010 року Справа № 2а-2526/09/1226
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І., розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 27 липня 2009р. у справі № 2а-2526/09 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
13 липня 2009 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області, в якому просила визнати дії відповідача щодо невиплати їй в 2007 р. та сплаті не в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2008 р. неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь недосплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 27 липня 2009р. позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково: визнані неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни у період з 13.07.2008 р. до 31.12.2008 р.; зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити за рахунок коштів Державного бюджету позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження, оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с. 4), копією пенсійного посвідчення (а. с. 7).
Позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії проведено: з 22.05.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн. та з 01.10.2008 р. - 49,80 грн. щомісячно, відповідно довідки відповідача (а. с. 6).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
Виходячи з аналізу норм наведених законів суд першої інстанції в обґрунтуванні свого рішення (а. с. 18) дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог за період з 13.07.2008 р. до 31.12.2008 р., тобто в межах річного строку звернення до суду, правильно застосувавши приписи ч.1 ст.100 КАС України. Але в резолютивній частині постанови суд помилково зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р., тобто обґрунтування висновків суду не співпадають з резолютивною частиною постанови, тому в цій частині постанова суду підлягає зміні.
Крім того суд першої інстанції в обґрунтуванні судового рішення зазначив про відмову в задоволенні позовних вимог до 13.07.2008р. в зв'язку з пропущенням річного строку звернення до адміністративного суду, але в резолютивній частині рішення зазначив про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених підстав за 2007 рік, водночас зазначив про відмову у позовних вимогах за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. за необґрунтованістю, тобто обґрунтування висновків судового рішення не співпадає з резолютивною частиною постанови суду, тому резолютивна частина постанови суду першої інстанції щодо вирішення зазначеного питання також підлягає зміні з зазначенням про відмову в задоволенні позовних вимог до 13.07.2008р. в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Також суд першої інстанції допустив помилку, зазначивши, що виплати позивачеві підвищення до пенсії відповідач повинний зробити за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного фонду України.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції також не врахував, що позивачеві здійснювалися виплати підвищення до пенсії у 2008 році, але в менших розмірах ніж передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», тому виплати повинні здійснюватися з урахуванням фактично отриманих сум.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але внаслідок порушення норм процесуального права постанова підлягає зміні.
Керуючись ст.3 ч.1 п.10, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області задовольнити частково.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 27 липня 2009р. у за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії змінити.
Викласти резолютивну частину постанову в наступні редакції:
«Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області щодо виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 13.07.2008 р. до 31.12.2008 року в менших розмірах ніж 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період з 13.07.2008 р. до 31.12.2008 р. з урахуванням здійснених виплат.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 09.07.2007 р. до 13.07.2008 р. відмовити у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до суду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн.».
Постанова суду апеляційної інстанції набуває законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд