Постанова від 16.02.2010 по справі 2а-1881/09/1202

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Лобарчук О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2010 року Справа № 2а-1881/09/1202

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Солодько О.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені залу суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 липня 2009р. у справі № 2а-1881/09 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИЛА:

02.07.2009р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язати нарахувати їй 30% підвищення до пенсії, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. 710,94 грн, за період з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. 715,2 грн., з 01.01.2009р. до 22.06.2009р. 594,28 грн., а разом 2020,42 грн.; зобов'язати відповідача в подальшому провадити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 липня 2009р. позов задоволений частково: зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 02.07.2008р. до 31.12.2008р. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не прибули - про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів колегія суддів, враховуючи приписи другого речення частини першої статті 195 КАС України, виходить за межі доводів апеляційної скарги, оскільки під час апеляційного провадження встановила порушення, допущені судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, а саме, суд першої інстанції вирішив у постанові не всі позовні вимоги, тобто проігнорував вимоги позивача за період з 01.01.2009р. до 22.06.2009р. та вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому вчинити певні дії, не дослідивши необхідних доказів, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та зміні постанови суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (арк. справи 6-7), копією довідки (арк. справи 8).

Позивачеві в 2008 році та станом на 21.08.2009р. підвищення до пенсії виплачувалося у твердих розмірах щомісячно виходячи з положень п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щомісячно у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджено листом відповідача (арк. справи 11) та запереченням на адміністративний позов (арк. справи 20).

У перерахунку розміру підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачеві відмовлено рішенням відповідача № 1356 від 17.06.2009р. (арк. справи 11).

Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 122 квітня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.

За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.

Статтею 54 Закону України від 26.12.2008р. № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову в межах річного строку звернення до адміністративного суду з 02.07.2008р. до 31.12.2008р., але не розглянув позовні вимоги з 01.01.2009р. до 22.06.2009р., які є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки норми наведених вище законів щодо спірних відносин не змінювалися з 22.05.2008р.,

Крім того, суд першої інстанції фактично прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії, оскільки зобов'язав відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії за період з 02.07.2008р. до 31.12.2008р., але не зазначив про задоволення позову в цій частині в резолютивній частині постанові.

Також судом першої інстанції не розглянуто позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, які задоволенню не підлягають, оскільки Кодексом адміністративного судочинства передбачено поновлення порушення права, а не того, що може бути порушено в майбутньому.

Колегія суддів, враховуючи, що за законом до компетенції органів Пенсійного фонду входить здійснення нарахування, перерахунки пенсії, надбавок, підвищень до пенсії тощо, вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити нарахування з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 02.07.2008р. до 22.06.2009р. та зобов'язанню відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 02.07.2008р. до 22.06.2009р в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на відповідний період часу та фактично виплачені суми.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції змінити, виклавши резолютивну частину постанови в інший редакції.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України коллегнія суддів присуджує з Державного бюджету України на користь позивача сплачений нею судовий збір в сумі 2,15 грн., оскільки позов задоволений частково.

Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 та п.2 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області задовольнити частково.

Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 липня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії змінити.

Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:

«Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 2 липня 2008 року до 22 червня 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 2 липня 2008 року до 22 червня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на відповідний період часу та фактично виплачені суми.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 2,15 грн. (дві грн. 15 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 16 лютого 2010 року і набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий: Л.А. Василенко

Судді: Р.Ф. Ханова

М.І. Старосуд

Попередній документ
7906476
Наступний документ
7906478
Інформація про рішення:
№ рішення: 7906477
№ справи: 2а-1881/09/1202
Дата рішення: 16.02.2010
Дата публікації: 30.06.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: