Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Скнаріна Н.М.
Україна
Іменем України
16 лютого 2010 р. справа № 2а-1876/09/1202
приміщення суду за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого Василенко Л.А.,
суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Солодько О.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні зала суду Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 23 липня 2009р. у справі № 2а-1876/09 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, і
2 липня 2009р. позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області та просив визнати рішення відповідача № 1362 від 17.06.2009р. щодо відмови у перерахунку та виплаті йому недоотриманих сум підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2007р. протиправним, зобов'язати відповідача підвищити його пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2007р.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 23 липня 2009р. позов задоволений частково: визнані протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 02.07.2008р. до 31.12.2008р. та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 02.07.2008р. до 31.12.2008р. з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позову відмовлено за пропущенням строку звернення до суду.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули - про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції частково скасувати через порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позову, починаючи з 01.01.2009р. При цьому колегія суддів, враховуючи приписи другого речення частини першої статті 195 КАС України, виходить за межі доводів апеляційної скарги, оскільки під час апеляційного провадження встановила порушення, допущені судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом апеляційної інстанцій встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (арк. справи 7), копією пенсійного посвідчення (арк. справи 8). Позивачеві в 2008 році та станом на 21.08.2009р. підвищення до пенсії виплачувалося у твердих розмірах щомісячно виходячи з положень п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щомісячно у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (арк. справи 10, 20). У перерахунку розміру підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачеві відмовлено рішенням відповідача № 1362 від 17.06.2009р. (арк. справи 10).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 122 квітня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу норм наведених законів, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 02.07.2008 р. до 31.12.2008 р. Суд ї з дотриманням норм процесуального права вірно застосував ч.1 ст.100 КАС України до спірних правовідносин і відмовив в задоволенні позовних вимог в межах річного строку звернення до суду.
Але при цьому, суд першої інстанції не обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог за 2009 рік, що привело до частково неправильного вирішення спору.
Статтею 54 Закону України від 26.12.2008р. № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статтю 54 доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 06.11.2009 р. N 1715-VI, у зв'язку з цим установлено з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає 573,0 грн.
Аналізуючи норми всіх вищенаведених законів, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані норми законів щодо спірних відносин не змінювалися з 22.05.2008 р. і тому колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість вимог позивача на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, починаючи з 02.07.2008р.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з визнанням протиправним рішення відповідача № 1362 від 17.06.208р. про відмову у перерахунку позивачеві розміру підвищення до пенсії, як дитині війни та зобов'язання відповідача здійснити за вищезазначений період нарахування і виплату позивачеві підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 02.07.2008р.
Колегія суддів, враховуючи, що за законом до компетенції органів Пенсійного фонду входить здійснення нарахування, перерахунки пенсії, надбавок, підвищень до пенсії тощо, вважає обов'язком відповідача здійснити нарахування з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів відповідно до приписів ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету присуджує на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 2,05 грн., оскільки позов задоволений частково.
Керуючись ст.195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області задовольнити частково.
Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 23 липня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області № 1362 від 17.06.2009р. щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни з 02.07.2008р. у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на відповідний період часу та здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 грн. 05 коп. (дві грн. 05 коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду оголошена в повному обсязі в судовому засіданні 16 лютого 2010 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд