Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції Колтун В.А.
Україна
Іменем України
16 лютого 2010 року Справа № 2а-1813/09/1226
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І., розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 18 червня 2009р. у справі № 2а-1813/09 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
29 травня 2009 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області, в якому просила визнати дії відповідача щодо не виплаті їй в 2007 році, 2008 та 2009 роках щомісячної державної соціальної допомоги, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь недоотриману соціальну державну допомогу за 2007, 2008 та 2009 роки.
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 18 червня 2009 р. позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково: визнані неправомірними дії відповідача щодо виплати позивачеві не у повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 29.05.2008 р. до 31.12.2008 р.; зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 29.05.2008 р. до 31.12.2008 р. з урахуванням здійснених виплат за рахунок коштів Державного бюджету. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження, оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої скасувати з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.5), копією пенсійного посвідчення (а.с.7).
Позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії проведено: з 22.05.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн. та з 01.10.2008 р. - 49,80 грн. щомісячно, відповідно листа відповідача (а. с. 9).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
Статтею 54 Закону України від 26.12.2008р. № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статтю 54 доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 06.11.2009 р. N 1715-VI, у зв'язку з цим установлено з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає 573,0 грн.
Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу норм наведених законів, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про визнання дій відповідача у період з 29.05.2008 р. до 31.12.2008р. неправомірними і зобов'язав відповідача здійснити виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 29.05.2008 р. до 31.12.2008 р. (в межах річного строку звернення до суду). Але при цьому, суд першої інстанції допустив помилку, зазначивши, що виплати позивачеві підвищення до пенсії відповідач повинний зробити за рахунок Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного фонду України.
Суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права застосував ч.1 ст.100 КАС України до спірних правовідносин і відмовив в задоволенні позовних вимог в межах річного строку звернення до суду.
Також суд першої інстанції не обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог за 2009 рік, що привело до неправильного вирішення спору, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції виходить за межі доводів апеляційної скарги.
Статтею 54 Закону України від 26.12.2008р. № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статтю 54 доповнено новою частиною другою згідно із Законом України від 06.11.2009 р. N 1715-VI, у зв'язку з цим установлено з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає 573,0 грн.
Аналізуючи норми всіх вищенаведених законів, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані норми законів щодо спірних відносин не змінювалися з 22.05.2008 р. і позовні вимоги, починаючи з 01.01.2009 р. також підлягають задоволенню.
Крім того суд першої інстанції в обґрунтуванні судового рішення зазначив про відмову в задоволенні позовних вимог до 29.05.2008р. в зв'язку з пропущенням річного строку звернення до адміністративного суду, але в резолютивній частині рішення помилково зазначив про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених підстав тільки за 2007 рік.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються пропорційно до задоволених вимог і, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує судові витрати з Державного бюджету у в сумі 1,70 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми і матеріального і процесуального законів внаслідок чого частково невірно вирішив спір, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової.
Керуючись ст.3 ч.1 п.10, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4, ч.1 ст.202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області задовольнити частково.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 18 червня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області щодо не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 29.05.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 29.05.2008 року з врахуванням здійснених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп. (одна грн. 70 коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції набуває законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд