Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Чигрина Л.Г.
Україна
Іменем України
16 лютого 2010 року Справа № 2а-1313/09/1202
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І., розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 4 серпня 2009р. у справі № 2а-1313/09 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, і
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 4 серпня 2009р. уточнений позов (арк. справи 3, 4, 14) ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений в повному обсязі: визнані незаконними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві 30 % мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 10.06.2008р. до 31.12.2008р. з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Відповідно до ч.1ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження, оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін за наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (арк. справи 5), копією пенсійного посвідчення (арк. справи 6). Позивачеві в 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у твердих розмірах щомісячно виходячи з положень п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щомісячно у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у перерахунку розміру підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачеві відмовлено рішенням відповідача № 849 від 25.05.2009р. (арк. справи 7).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року -470 гривень, з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
З огляду на аналіз наведених норм законів, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання протиправними (незаконними) дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві 30 % мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 10.06.2008р. до 31.12.2008р. з урахуванням фактично виплачених сум
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.3 ч.1 п.10, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 4 серпня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд