про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/73/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
08 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду зі скаргою про скасування вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17/58 від 10.12.2018 на суму 5159,76 грн та визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо її прийняття.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 цього ж Кодексу в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду не з позовною заявою, а зі скаргою. Крім того, позивачем не зазначено відомості щодо ідентифікаційного коду позивача та відповідача (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Пунктом 11 зазначеної норми передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч викладеного, позивач не надав такого підтвердження.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, варто зазначити, що частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч наведеним положенням позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано копії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, позивач звернувся до суду не з позовною заявою, а зі скаргою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- належним чином засвідчених копій доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог (в тому числі, засвідчених учасником справи у разі знаходження у нього оригіналу доказу).
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г.В. Костенко