Справа № 521/21662/18
Провадження по справі № 1-кп/521/657/19
08 січня 2019 року м. Одеса Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 03.10.2018 року за № 12018160470004320 за обвинуваченням ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України,-
До обвинуваченого під час досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При обговоренні клопотання прокурор підтримав його, вважав за доцільне застосувати до обвинуваченого саме тримання під вартою у зв'язку з наявністю передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.
Думку прокурора підтримав представник потерпілого.
Захисник і обвинувачений заперечували проти застосування найбільш суворого запобіжного заходу та просили застосувати будь-який інший, зокрема, домашній арешт. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що не має наміру переховуватись від суду. Захисник вважала, що прокурором не доведені ризики, передбачені положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали, що маються на цей час в розпорядженні, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ст.ст. 183, 199 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується і може бути продовженим у разі доведення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти визначеним законом ризикам, протягом часу ризики, що виправдовують тримання під вартою, не зменшились, або з'явились нові, а також, що з об'єктивних причин судовий розгляд не може бути заверешений до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Разом з тим, суд зважає на наявність відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , починаючи з 2016 року, вдруге притягується до кримінальної відповідальності, в 2016 р. був судимий за вчинення умисного особливо тяжкого корисливого злочину проти власності, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, відбував покарання в місцях позбавлення волі.
До затримання він не працював, не був зайнятий корисною справою. Відомості будь-які щодо трудової діяльності стороною захисту суду надані не були.
Судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Також судом враховується, що обвинувачений умисно ухилявся від органу досудового розслідування, проживав у місці, відмінному від місця його реєстрації, не повідомивши про це прокурора або слідчого.
Таким чином, суд вважає, що наявні передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та скоїти інше кримінальне правопорушення.
Стороною захисту не наведено переконливих доказів того, що зазначені ризики відсутні або є незначними і несуттєвими.
Судом враховано, що обвинувачений не має членів сім'ї, які не можуть залишатись без його нагляду, а його вік та стан здоров'я не перешкоджають триманню під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, що не є тяжким та особливо тяжким, є особою молодого віку, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Щодо особи, обвинуваченої у скоєнні злочину середньої тяжкості, яким є злочин, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України, може бути застосована застава у розмірі від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи встановлені в судовому засіданні і викладені в ухвали дані щодо обвинуваченого, його майновий стан, вважаю за необхідне для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених законом обов'язків встановити розмір застави у 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.
В разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави і визначені п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 314-316 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Обвинувачений ОСОБА_4 або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) має право у будь-який момент внести заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
За умови внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 194 КПК України будуть покладені обов'язки: не відлучатись з м. Одеси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи. Наслідком невиконання зазначених обов'язків є звернення застави в дохід держави і обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або тримання під вартою.
Строк дії ухвали - 60 днів, тобто до 08.03.2019 року включно або до внесення застави у розмірі 19210 гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1