Справа № 420/6701/18
02 січня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного підприємства «ОДЕСАХОЛОД» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду 26 грудня 2018 року надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ОДЕСАХОЛОД» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №52 від 23.10.2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів ПП «ОДЕСАХОЛОД»;
- визнати протиправним та скасувати постанову №222 від 26.11.2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів про накладення штрафу у відношенні ПП «ОДЕСАХОЛОД» в розмірі 148920,00.
Окрім цього позивач у позовній заяві просить суд витребувати у Держпродспоживслужби постанову №222 від 26.11.2018 року..
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог даної норми позивач не зазначив у позовній:
- місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адреса або адресу електронної пошти Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;
- код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адреса або адресу електронної пошти Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Так позивач просить суд визнати протиправною та скасувати, зокрема, постанову про накладення на нього штрафу.
Оскаржувана постанова породжує підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, ціни позову.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Позивач звертається до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про тимчасове припинення виробництва та постанову про накладення штрафу.
Тобто, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.
Позивачем до суду надано докази сплати судового збору 2233,81 грн., тобто за вимогу майнового характеру (148920,00*1.5%).
Таким чином, за подачу даного адміністративного позову позивачу слід надати докази сплати 1762,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В порушення вимог вищевказаної статті позивач у позовній заяві у якості відповідача зазначає Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, однак ніяких вимог до нього не заявляє.
Щодо клопотання відповідача про витребування у відповідача оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1,2 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів у зв'язку із його невідповідністю вимогам ст.80 КАС України (не зазначено заходи, які позивач вжив для отримання цього доказу самостійно та не додано доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного їх отримання.
Згідно ч.7 чт.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову, доказів сплати 1762,00 грн. судового збору та оригіналу чи належним чином засвідченої копії постанови №222 від 26.11.2018 року (з копією відповідачам).
Керуючись ст.ст.80, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства «ОДЕСАХОЛОД» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
У задоволенні клопотання про витребування доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко