Справа № 181/1378/18
Провадження № 2-а/181/2/19
"08" січня 2019 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Літвінової Л.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Яківець А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт. Межова адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта національної поліції Свєчнікова Юрія Олексійовича Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
11 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Межівського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до старшого лейтенанта національної поліції Свєчнікова Ю.О. Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії НК № 859044, винесену 02.12.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 02 грудня 2018 року по вулиці Сонячна в смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області поліцейський національної поліції старший лейтенант Свєчніков Юрій Олексійович виніс відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до винесеної постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Як зазначено в постанові, він 02.12.2018 року о 13 годині 25 хв. в смт. Межова по вул. Сонячна, рухаючись транспортним засобом ГАЗ 52 не виконав вимогу знаку 3.3 ПДР України та здійснив роздільний рух по вул. Сонячна, чим порушив 33 розділ ПДР України. Йому поставлено в обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 255 грн..
Постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи з наступного:
Відповідач не представився належним чином та не надав документи - службове посвідчення, чим порушив Закону України «Про національну поліцію» та розділ 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Його пояснення про те, що він рухався по вул. Сонячна транзитом з метою заїзду на АЗС, відповідачем не взято до уваги, хоча іншого шляху для проїзду у нього не було, а дія знаків 3.1-3.8 не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні. В ситуації, що склалася, він своїми діями не створив небезпеки чи інших перешкод дорожнього руху і очевидно, що діяв без наміру навмисно або з необережності порушити ПДР, а з необхідності заїзду на АЗС. Отже, згідно ст. 247 КУпАП у даній ситуації, за відсутності суб'єктивної складової правопорушення, не можна вважати, що воно мало місце. У найсуворішому варіанті можна розглядати дану ситуацію як малозначне правопорушення, тобто як дії, які хоч і містять ознаки правопорушення, але не нанесли й не могли нанести шкоди правовідносинам, були зроблені вимушено і адміністративна відповідальність за них не передбачена.
Таким чином, було складено незаконну постанову, факти викладені в ній, не відповідають дійсності. Необхідно зазначити, що відповідач при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення. Не додано фотознімку, не вказані свідки. Відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні нього не були зібрані всі необхідні матеріали, не роз'яснено права, в тому числі право користуватися правовою допомогою адвоката та інших фахівців у галузі права, права на захист, не з'ясовано, чи винна особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, що є порушенням вимог ст. ст. 268, 278 - 280 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що не було дотримано відповідачем.
Не ознайомлення його з правами ст. 268 КУпАП - є грубим порушенням. Він не підписував постанову, його пояснення про відсутність правопорушення з його боку не взяті відповідачем до уваги.
Відповідно до розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП. У відповідності до даної статті постанова обов'язково повинна містити правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок її оскарження. Винесена постанова не відповідає даним вимогам, так як в ній не зазначено порядок її оскарження.
У зв'язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 11 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта національної поліції Свєчнікова Юрія Олексійовича Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Призначено судове засідання.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, просив позов задовольнити.
Відповідач - старший лейтенант національної поліції Свєчніков Ю.О. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.
Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А саме, відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, а відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з п.11 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Поліцейський, відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. В свою чергу, інспектор є працівником Управління, тобто посадовою особою органів Національної поліції. Таким чином, інспектор має законні підстави здійснювати провадження у справі про адміністративне правопорушення та приймати рішення про застосування адміністративного стягнення за місцем його вчинення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Статтею 222 КУпАП передбачено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції, зокрема, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
В свою чергу, Конституційний Суд України у рішенні від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст.276 КУпАП дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини 1 статті 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, виходячи із системного аналізу рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015, змісту ст.258 КУпАП станом на дату винесення рішення Конституційним Судом України, змісту ст.258 КУпАП України станом на дату винесення рішення по цій справі, суд вважає, що в разі заперечень особи, справа не може бути розглянута без певного часового інтервалу, достатнього для підготовки особи до захисту, тобто, не може бути розглянута безпосередньо на місці правопорушення.
Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України у справі №379/758/15-а (К/800/37207/15).
Суд також звертає увагу, що в Додатку №4 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено форму запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ухвалі судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2018 року роз'яснено відповідачу його право подати відзив та наслідки ненадання відзиву, однак відповідач зазначеним правом не скористався, у зв'язку з чим суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Як вбачається з копії постанови серії НК № 859044 від 02.12.2018 року, яка знаходиться в матеріалах справи, інспектором СРПП № 2 Межівського ВП старшим лейтенантом поліції Свєчніковим Юрієм Олексійовичем притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.. В тексті постанови зазначено обставини правопорушення, а саме, що 02.12.2018 року о 13 годині 25 хвилин в смт. Межова по вул. Сонячній водій ОСОБА_1, керуючи т/з ГАЗ 52, не виконав вимогу знаку 3.3 ПДР України та здійснив роздільний рух по вул. Сонячній, чим порушив 33 розділ ПДР України (а.с.9).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП України, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Оскільки оскаржувана постанова винесена безпосередньо на місці правопорушення, незважаючи на заперечення позивача про це, вона не може бути визнана правомірною. Крім того, у зв'язку з діями відповідача при складанні оскаржуваної постанови позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, не надано доказів і суду під час розгляду даної справи. Відповідач повідомлявся про судове засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надавав та не довів правомірність винесеної постанови відносно позивача, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не довів.
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п.3.ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1, визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286 КАС України, ст.ст.122, 185, 222, 247, 251, 256, 258, 268 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта національної поліції Свєчнікова Юрія Олексійовича Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати дії старшого лейтенанта національної поліції Свєчнікова Юрія Олексійовича Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області - протиправними.
Скасувати постанову серії НК № 859044, винесену 02.12.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Межівський районний суд Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Межівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 20.11.1997 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1;
Відповідач: старший лейтенант національної поліції Свєчніков Юрій Олексійович Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (місце знаходження: 52900, Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вул. Соборна, буд.54).
Повне рішення складено 08.01.2019 року.
Суддя: Л. Ф. Літвінова