Справа № 127/23284/18
Провадження № 2/127/4007/18
(ЗАОЧНЕ)
30.11.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, -
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 є недієздатною особою. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 29.03.1993 року він є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстровано його місце проживання. Відповідачі також є власниками квартири по 1/6 частки кожний та зареєстровані у ній. Окрім того, у свідоцтві про право власності на житло зазначені власниками по 1/6 частки кожний ОСОБА_6 (батько позивачів та відповідача ОСОБА_3) та ОСОБА_7 (мати позивачів та відповідача ОСОБА_3), які померли, у зв'язку з чим зняті з реєстрації та зазначені як такі, що вибули у особовому рахунку НОМЕР_6. Після смерті батька його 1/6 частку квартири прийняли у спадщину його спадкоємці першої черги за законом - дружина ОСОБА_7 та сини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були зареєстровані разом із спадкодавцем на момент його смерті. Таким чином, до 1/6 частки кожного із спадкоємців додалось по 1/3 від 1/6 частки спадкодавця, у зв'язку з чим кожному із них стало належати по 2/9 часток квартири. Свою частку квартири ОСОБА_7 заповідала позивачу, внаслідок чого після її смерті належні їй 2/9 частки квартири перейшли у власність позивача на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12.03.2018 року державним нотаріусом Третьої Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 Відповідачі ніякої участі в утриманні житла не приймають, комунальні платежі не сплачують багато років. Загальна площа квартири становить 61,8 кв.м., житлова площа 44,7 кв.м., 2/9 частки квартири складає 13, 73 кв.м. загальної площі та 9,93 кв.м. житлової. Квартира складається із 4-х кімнат, що позначені у плані технічного паспорту цифрами 6 - площею 10,5 кв. м., 7 - площею 17,2 кв. м., 8 - площею 9,4 кв. м. та 9 - площею 7,6 кв. м., а також кухні 5 - площею 5,4 кв. м., ванної кімнати 4 площею 2,1 кв. м., вбиральні 3 - площею 1,2 кв. м., коридору 1 - площею 6,6 кв. м. Фактично брат ОСОБА_3 займає кімнату площею 9,4 кв.м., позначену на плані цифрою 8, а ОСОБА_1 - кімнату площею 10,5 кв.м, під номером 6. Просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Вінниці наступним чином: -виділити в користування ОСОБА_1, житлову кімнату №6, житловою площею 10,5кв.м.; -виділити в користування ОСОБА_2, житлову кімнату №8, житловою площею 9,4 кв.м.; -виділити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житлові кімнати № 7, житловою площею 17,2кв.м. та № 9, житловою площею 7,6 кв.м. Кухню №5, площею 5,4 кв.м., ванну кімнату №4 площею 2,1кв.м., вбиральню 33 площею 1,2кв.м., коридор №1 площею 6,6кв.м. залишити у спільному користування співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Ухвалою суду від 24.09.2018року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
14.11.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, вона є і представником ОСОБА_3 позов підтримала, просила задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Враховуючи думку позивача, вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів, постановивши по справі заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 29.03.1993року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної частковій власності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1 /6 частини, (107/10000) (а.с.3).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.03.2018року ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, яка складається з 2 /9 часток квартири під номером 109, що знаходиться в житловому будинку, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.4).
Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 загальна площа квартири становить 61,8 кв.м., житлова площа 44,7 кв.м., 2/9 частки квартири складає 13, 73 кв.м. загальної площі та 9,93 кв.м. житлової. Квартира складається із 4-х кімнат, що позначені у плані технічного паспорту цифрами 6 - площею 10,5 кв. м., 7 - площею 17,2 кв. м., 8 - площею 9,4 кв. м. та 9 - площею 7,6 кв. м., а також кухні 5 - площею 5,4 кв. м., ванної кімнати 4 площею 2,1 кв. м., вбиральні 3 - площею 1,2 кв. м., коридору 1 - площею 6,6 кв. м.(а.с.5-6).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно із ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 319 ч. 1, 3 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
За положеннями частин 1, 2ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Пунктом 14 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995р. № 20 «Про практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири; у протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Вирішуючи спір про визначення порядку користування житловим приміщенням, що належить особам на праві спільної часткової власності, суд повинен перевірити, яка частина житлової площі належить кожному із співвласників, встановити ідеальну частку кожного із них, з'ясувати, чи можливо виділити ці частки їм у користування та чи відповідає частка, виділена кожному із співвласників, його частці у спільному майні та чи не порушуються при цьому права співвласників на їхні частки у спільному майні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд вважає, що необхідно встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками - сторонами наступним чином: виділити в користування ОСОБА_1, житлову кімнату №6, житловою площею 10,5кв.м.; виділити в користування ОСОБА_2, житлову кімнату №8, житловою площею 9,4 кв.м.; виділити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житлові кімнати № 7, житловою площею 17,2кв.м. та № 9, житловою площею 7,6 кв.м. Кухню №5, площею 5,4 кв..м, ванну кімнату №4 площею 2,1кв.м., вбиральню 33 площею 1,2кв.м., коридор №1 площею 6,6кв.м. залишити у спільному користування співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави 704,80гривень судового збору в рівних частинах.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 319, 321, 355, 356,358, 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд -
Позво задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Вінниці наступним чином:
-виділити в користування ОСОБА_1, житлову кімнату №6, житловою площею 10,5кв.м.;
-виділити в користування ОСОБА_2, житлову кімнату №8, житловою площею 9,4 кв.м.;
-виділити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житлові кімнати № 7, житловою площею 17,2кв.м. та № 9, житловою площею 7,6 кв.м.
Кухню №5, площею 5,4 кв..м, ванну кімнату №4 площею 2,1кв.м., вбиральню 33 площею 1,2кв.м., коридор №1 площею 6,6кв.м. залишити у спільному користування співвласників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави 704,80гривень судового збору в рівних частинах.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 05.12.2018року.
ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1.
ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2.
ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3.
ОСОБА_4, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4.
ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_5.
Суддя: