Справа № 420/6845/18
29 грудня 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, за участю третьої особи-ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання протиправною та скасування постанови,-
28.12.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, за участю третьої особи-ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 27.09.2018 року про стягнення з боржника у виконавчому провадженні ВП № 57313480 основної винагороди.
Згідно з статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За змістом частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 статті 74 закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1, який є боржником у виконавчому провадженні № 57313480 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови від 27.09.2018 року про стягнення з боржника у виконавчому провадженні ВП № 57313480 основної винагороди, яке відкрито (виконавче провадження) на підставі виконавчого листа № 520/11289/15-ц виданого Київським районним судом м. Одеси 05.04.2018 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, позивач оскаржує рішення приватного виконавця прийняте ним при примусовому виконанні виконавчого листа № 520/11289/15-ц, виданого у цивільній справі щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, а тому даний спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства, а повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства Київським районним судом м. Одеси.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)".
З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.2, 7, 170, 171, 172, 248 КАС України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, за участю третьої особи-ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити заявнику, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Надіслати позивачу копію ухвали разом із позовом та усіма доданими до нього матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Корой С.М.