Справа № 1540/4791/18
28 грудня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про визнання бездіяльністі неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», про:
визнання бездіяльності КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», що полягає у ненаданні ОСОБА_1 запитуваної інформації, неправомірною;
зобов'язання КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» надати у письмовому вигляді ОСОБА_1 запитувану інформацію, а саме: загальну чисельність, П.І.П. всіх працівників КП ЖСК «Порто-Франківський» із зазначенням дати прийняття їх на роботу та займаної посади.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський" є розпорядником запитуваної ОСОБА_1 публічної інформації. Крім того, КП ЖКС «Порто-Франківський» створено та дії на основі комунального майна, а отримані ним доходи є майном, що належить територіальній громаді міста Одеса та перебуває в відповідача на праві господарського відання.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що підприємство є комерційним, займається організаційним забезпеченням поточного ремонту за кошти, що надходять в результаті здійснення ним господарської діяльності, та не є розпорядником бюджетних коштів, з огляду на те, що запитувана інформація є конфіденційною (з обмеженим доступом).
У судове засідання, призначене на 12 грудня 2018 року, об 11 годині 00 хвилин, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
12 грудня 2018 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від представника позивача (вх.№38666/18 від 12.12.2018 року) та представника відповідача (вх.№38667/18 від 12.12.2018 року) надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, та клопотання представника позивача та представника відповідача розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.
Пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 звернулась до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» з заявою на отримання публічної інформації від 23.04.2018 року, у якій виклала прохання надати, у передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації №2939-VI від 13 січня 2011року" термін, публічну інформацію, а саме: загальну чисельність, прізвища ім'я та побатькове всіх працівників КП ЖСК «Порто-Франківський» із зазначенням дати прийняття їх на роботу та займаної посади (а.с.10).
17.09.2018 року, позивачем було отримано відповідь від Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» №38 від 04.08.2018 року, в якій відмовлено у наданні інформації, посилаючись на те, що Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» не є розпорядником бюджетних коштів та не вбачає підстав для надання запитуваної інформації (а.с.12).
Не погоджуючись з відмовою Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» у наданні інформації, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулює Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Згідно з приписами частини першої статті 2 Закону №2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 4 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону №2939-17 забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання інформації на запити.
Положеннями статті 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
З огляду на пункт перший частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною першою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статті 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частини п'ятої статті 19 цього Закону.
Суд наголошує, що ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" містить вичерпний перелік випадків, за яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.
Матеріалами справі підтверджено, що Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» відмовив ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації, у зв'язку з тим, що, на думку відповідача, КП ЖКС «Порто-Франківський» не є розпорядником публічної інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Проте суд зазначає, що відповідно до копії статуту Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», наявного у матеріалах справи (а.с.63-67), КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ», іменоване надалі „Підприємство", створене відповідно до Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України. Засновником Підприємства є Одеська міська рада. Відповідно до способу утворення комунальне підприємство є унітарним. Комунальне підприємство є комерційним. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи. Підприємство підлягає державній реєстрації. Підприємство здійснює свою діяльність на принципах комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного найму працівників.
Пунктом 3 статті 8 Господарського кодексу України передбачено, що господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Положеннями ч. ч.1, 2, 3 ст. 78 Господарського кодексу України встановлено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Приписами статті 17 Закону України " Про місцеве самоврядування " № 280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі Закон № 280/97-ВР), передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Згідно з п. 2 ст. 29 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.
Таким чином, суд нагадує, що засновником Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" є Одеська міська рада, метою його створення є задоволення міських, суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної та іншої господарської діяльності з метою отримання прибутку в порядку передбаченому законодавством, а тому, відповідач - КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський", діяльність якого координується та фінансується Одеською міською радою за рахунок бюджетних коштів, є розпорядником запитуваної позивачем публічної інформації у розумінні положень ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 6 Закон України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», при наданні відповіді на заяву від 23.04.2018 року ОСОБА_1, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації", а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є правомірними, такими що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, а тому - підлягають задоволенню. Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства"(Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, враховуючи, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви - не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час подання позовної заяви, було сплачено судовий збір у розмірі 1 409,60 гривень, згідно квитанцій 0.0.1136096881.1 від 18.09.2018 року та №0.0.1148467255.1, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (65091, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (65023, м. Одеса, вул. Л.Толстого 5, код ЄДРПОУ 35303262), про визнання протиправною бездіяльністі Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», що полягає у ненаданні ОСОБА_1 запитуваної інформації; зобов'язання Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» надати у письмовому вигляді ОСОБА_1 запитувану інформацію, а саме: загальну чисельність, П.І.П. всіх працівників КП ЖСК «Порто-Франківський» із зазначенням дати прийняття їх на роботу та займаної посади - задовольнити.
Бездіяльністі Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», що полягає у ненаданні ОСОБА_1 запитуваної інформації - визнати протиправною.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» надати у письмовому вигляді ОСОБА_1 запитувану інформацію, а саме: загальну чисельність, П.І.П. всіх працівників КП ЖСК «Порто-Франківський» із зазначенням дати прийняття їх на роботу та займаної посади.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (код ЄДРПОУ 35303262) на користь ОСОБА_1 (65091, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 1 409, 60 гривень.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.