Рішення від 04.01.2019 по справі 210/5099/17

Справа № 210/5099/17

Провадження № 2-др/211/1/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

17 грудня 2018 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено заочне рішення, яким позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП -НОМЕР_1, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за договором № б/н від 23.09.2010 року станом на 10.08.2017 рік в розмірі 20670 ( двадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень 97 коп., яка складається з 6308,95 грн. - тіло кредиту, 7018,46 грн. - заборгованість по відсоткам, 7343,56 грн. заборгованість по пені, та судовий збір в розмірі 1489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 50 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

19.12.2018 року до суду надійшла заява представника АТ КБ «ПриватБанк» про ухвалення додаткового рішення, оскільки 17.12.2018 року винесено заочне рішення без урахування уточненої позовної заяви від 27.11.2018 року щодо стягнення з відповідача 65674,64 грн.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.270 Цивільного процесуального кодексу суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.

Згідно матеріалів справи 20.11.2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором бн від 23.09.2010 року у розмірі 65674,64 грн., станом на 15.11.2018 року, яка складається з: 6308,95 грн. - тіло кредиту, 7018,46 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом, 48743,68 грн. - нараховано пені, а також 500,00 грн. штраф ( фіксована складова), 3103,55 грн. штраф ( процентна складова). ( а.с. 78-85).

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи викладене, судом встановлено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення не можливе, такі обставини свідчать про недотримання положень, закріплених у Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому вимоги щодо стягнення з відповідача штрафів задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 1521/5041/12-ц, яка відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України враховується судом.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.09.2010 р. в розмірі грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1600,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому оскільки уточнений позов підлягає задоволенню частково, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в розмірі 1512,20 грн., стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Ухвалити по даній цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості додаткове рішення.

Доповнити заочне рішення Догивинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 грудня 2018 року:

Уточнений позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП -НОМЕР_1, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за договором № б/н від 23.09.2010 року станом на 15.11.2018 рік в розмірі 62071 ( шістдесят дві тисячі сімдесят одну) гривню 09 коп., яка складається з 6308,95 грн. - тіло кредиту, 7018,46 грн. - заборгованість по відсоткам, 48743,68 грн. заборгованість по пені, та судовий збір в розмірі 1512 (одна тисяча п'ятсот дванадцять) гривень 20 коп.

В іншій частині в задоволенні уточненого позову відмовити.

Заяву про перегляд додатково заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного додаткового заочного рішення суду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н. О. Сарат

Попередній документ
79062039
Наступний документ
79062041
Інформація про рішення:
№ рішення: 79062040
№ справи: 210/5099/17
Дата рішення: 04.01.2019
Дата публікації: 11.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України