Справа № 1540/3793/18
28 грудня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСКРАНСЕРВІС» до Головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Шайхлісламова В.М., Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними дій, скасування актів, довідки та розрахунку,-
До Одеського окружного адміністративного суду, з позовною заявою звернулось ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» до Головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Шайхлісламова В.М., Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про (з врахуванням уточнення позовних вимог від 23.10.2018 року вх. №31538/18):
визнання протиправними та незаконними дій зі складання актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, вчиненні посадовою особою інспектором Укртрансбезпеки Шайхлісламовим В.М.;
скасування акту серії АПВ №20362, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акту №0003759 про перевищення транспортним засобом нормативних і габаритних параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд, як таких, що винесені не законно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Одескрансервіс» не здійснює перевезення пасажирів або вантажу на території України, а спецтехніка (неподільний самохідний кран ZOOMLION QY100Н-3) використовується лише для навантаження або розвантаження вантажів. Дія порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті на ТОВ «ОДЕСКРАНСЕРВІС» не поширюється. Позивач зазначає, що акти про перевищення нормативних вагових та габаритних параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу складені згідно постанови КМУ №879 від 27.07.2007 року та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю не відображають дійсних обставин справи, складені з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав, та відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов, без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.
Між тим, у відповідності до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У судове засідання, призначене на 11 грудня 2018 року, об 11 годині 00 хвилин, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
11 грудня 2018 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх. №38487/18 від 11.12.2018 року).
Враховуючи положення ч.9 ст.205 КАС України, та клопотання представника позивача, розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.
Пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 15 березня 2018 року, посадовою особою Державної Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Шайхлісламовим В.М., на 620 кілометрі автомобільної дороги М14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» здійснено перевірку вантажно-габаритних показників транспортного засобу - Крану ZOOMLION QY100Н-3.
За результатом проведеної перевірки 15 березня 2018 року, головним інспектором Шайхлісламовим В.М., було складено: акт серії АПВ №20362, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.10), акт №0003759 про перевищення транспортним засобом нормативно габаритних параметрів (а.с.20) та акт №012326 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.23).
За порушення транспортним засобом встановлених обмежень габаритів, загальної маси та/або основних вантажів, згідно постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Шайхлісламовим В.М., складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 1841,40 євро (а.с.21).
З наявної в матеріалах справи копії розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу до акту № 20362 від 15.03.2018 року, останній виконаний відповідно до формули за наступними параметрами: П = (Рзм + Рнв + Рг) * Вх, а саме: П = 5,58 * 55 * 5 = 1841,40 євро.
За адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектором ВБДР УПП в Донецькій області Баглаєм Д.А., складено постанову серії АР №899405 про накладення на водія крану ZOOMLION QY100Н-3 ОСОБА_3 , адміністративного стягнення у розмірі 510,00 гривень (а.с.24).
При цьому, суд зазначає, що водій транспортного засобу з усіма складеними документами був ознайомлений, про що свідчить його підпис.
Не погоджуючись з результатами проведення контролю, ТОВ «Одескрансервіс» звернулось з запереченнями до начальника Укртрансбезпеки в Одеській області (а.с.50).
За результатами розгляду заперечень, листом Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №315/1-31-18 від 25.04.2018 року, позивача було повідомлено, що на засіданні комісії, яке відбулося 23.04.2018 року, прийнято рішення про повернення акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №012326 від 15.03.2018 року, до Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області, у зв'язку з тим, що норми діючого законодавства України, а саме - «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.07.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», на підставі яких посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області були зафіксовані порушення - не можуть бути застосовані до транспортного засобу ZOOMLION QY100Н-3 (а.с.52).
Проте, не погоджуючись з діями посадових осіб, стосовно складення актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, про перевищення транспортним засобом нормативно габаритних параметрів, а також розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, ТОВ «Одескрансервіс» звернулось до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі по тексту - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі по тексту - Правила № 30), передбачено, що транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил №30).
У свою чергу, згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до пункту 6 Правил №30 дозвіл видається:
- департаментом Державтоінспекції МВС у разі виїзду за межі України або в'їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами;
- департаментом Державтоінспекції МВС або управліннями (відділами) Державтоінспекції головних управлінь (управлінь) МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями;
- міськими або районними підрозділами Державтоінспекції якщо маршрут проходить у межах міста, району.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі по тексту - Порядок №879).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Пунктом 15 вказаного Порядку передбачено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, підприємства Укравтодору, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Згідно з п. 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнання протиправними та незаконними дій зі складання актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, вчиненні посадовою особою інспектором Укртрансбезпеки Шайхлісламовим В.М. - не підлягає задоволенню.
Щодо розміру плати за проїзд, що була визначена позивачеві на підставі оспарюваного розрахунку, суд зауважує наступне.
Так, згідно з пунктом 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту встановлено у пункті 30 Порядку №879.
Відповідно до пункту 30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
При цьому, згідно з пунктом 311 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Так, матеріалами справи підтверджено, що рух транспортного засобу здійснювався без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва Серії ЕА№077813, згідно якого, маса крану ZOOMLION QY100Н-3 становить 54 000,00 кг (а.с.13). Проте, судом наголошується, що згідно акту серії АПВ№20362 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів фактична маса крана складала 70 200,00 кг (а.с.10).
Суд зазначає, що нормативно допустима маса складає 40 тонн, а отже, параметри, за які нарахована плата за проїзд - 30 200,00 кг.
На підставі викладеного Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області нарахована позивачу плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 1 841, 40 євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007.
Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись нормами діючого законодавства України, суд дійшов висновку про правомірність дій головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області Шайхлісламовим В.М., щодо складання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акту № 20362 від 15.03.2018 року, акту № 0003759 від 15.03.2018 року та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 15.03.2018 року, що вчинені з приводу встановлення розміру плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Суд наголошує, що дозволу або документу про внесення плати за проїзд автомобільною дорогою М14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», краном ZOOMLION QY100Н-3 маса якого становить 54 000,00 кг, до суду - не надано.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Одескрансервіс» (65069, Одеська область, м. Одеса, вул. Дунаєвського 1, код ЄДРПОУ 41031695) до Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Шайхлісламова Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна 11-1), про визнання протиправними та незаконними дій зі складання актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, вчиненні посадовою особою інспектором Укртрансбезпеки Шайхлісламовим В.М.; скасування акту серії АПВ №20362, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акту №0003759 про перевищення транспортним засобом нормативних і габаритних параметрів, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд, як таких, що винесені не законно - відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.