Справа № 420/5630/18
28 грудня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна,-
До суду звернулося Головне управління ДФС в Одеській області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області обґрунтовані тим, що посадові особи ГУ ДФС в Одеській області з метою проведення фактичної перевірки здійснили вихід за адресою господарської одиниці: АДРЕСА_2 - магазин, однак фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 безпідставно відмовлено посадовим особам податкового органу в отриманні копії наказу та ознайомлення з направленням на перевірку, відмовлено у допуску до проведення перевірки та відмовлено від підпису акту не допуску до перевірки, а тому у позивача були всі підстави для прийняття рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню в судовому порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки 17 жовтня 2018 року до приміщення магазину ФОП ОСОБА_1 прибули невстановлені особи, які без будь-яких причин пройшли до приміщення магазину та за допомогою мобільного телефону одного з осіб здійснили декілька фото знімків, по вказаному факту відповідачем здійснено повідомлення по лінії 102 до Національної поліції, після чого не надавши будь-яких документів, які підтверджують особу, почали ходити по приміщенню та з їх слів нібито проводити перевірку, однак на прохання надати документи, які слугували підставою для проведення перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 останні відмовились та повідомили, що якщо перевірка не буде проведена, вони арештують все майно відповідача. В подальшому вказані особи звільнили приміщення магазину ФОП ОСОБА_1 та пішли в невідомому напрямку, при цьому не склали жодного документу, не залишили жодної копії документу, які б підтверджували чи спростовували факт проведення перевірки чи відмови від її проведення.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, на підставі п. п. 19?.1.4 п. 19?.1 ст. 19?, п. п. 19?.1.14 п. 19?.1 ст. 19?, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, 08.10.2018 року ГУ ДФС в Одеській області винесений наказ №7569 від 08.10.2018 року про проведення з 09.10.2018 року тривалістю 10 діб фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкова адреса: АДРЕСА_1, адреса господарської одиниці: АДРЕСА_2 -магазин (аркуш справи 14).
На підставі зазначеного наказу та виписаних направлень на перевірку від 08.10.2018 року №3809, №3810 (аркуші справи 16-17), з метою проведення фактичної перевірки відповідача, співробітниками ГУ ДФС в Одеській області Рейдаю С.Г., Хвощинським В.М. 17.10.2018 року здійснений вихід за адресою господарської одиниці: АДРЕСА_2 -магазину, ФОП ОСОБА_1 вручено копію наказу ГУ ДФС в Одеській області №7569 від 08.10.2018 року та пред'явлені направлення на перевірку, однак відповідач відмовився від ознайомлення з наказом, від підпису у направленнях на перевірку та від допуску зазначених посадових осіб до проведення фактичної перевірки, що відображено в акті «Про не допуск до фактичної перевірки» №1849 від 17.10.2018 року, акті «Про неотримання направлення на проведення фактичної перевірки» №1848 від 17.10.2018 року, акті «Про відмову від підпису акту відмови від допуску до перевірки» №1850 від 17.10.2018 року (аркуші справи 11-13).
Враховуючи зазначені обставини, начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області направлено заступнику начальника ГУ ДФС в Одеській області звернення від 17.10.2018 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків №К 748/11/15-32-40-02 (аркуш справи 9), за результатами розгляду якого, 17.10.2018 року о 17.45 годині ГУ ДФС в Одеській області, на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 (аркуш справи 10).
У відповідності до вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу має бути перевірена судом, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Однак, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, контролюючі органи мають право проводити, в тому числі, фактичні перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Таким чином підставою для проведення фактичної перевірка є наявність інформації про порушення вимог законодавства, а також наявність повноважень посадових осіб на її проведення.
В наказі на проведення фактичної перевірки №7569 від 08.10.2018 року ФОП ОСОБА_1 та направленнях на перевірку від 08.10.2018 року №3809, №3810 містяться посилання на ст. 20, п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, однак з наказу, направлень на перевірку та позову не вбачається наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства відповідачем в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, тобто, позивачем не доведена наявність підстав для проведення фактичної перевірки відповідача.
Крім того, відповідно до положень ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови пред'явлення направлення на перевірку, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків та він має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
З акту про неотримання направлень на проведення фактичної перевірки та акту про не допуск до фактичної перевірки вбачається, що відповідач відмовив в допуску до перевірки посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області та відмовився отримати направлення на перевірку.
Так, у зв'язку з не допуском посадових осіб до проведення фактичної перевірки, відповідачем прийнято рішення про арешт майна платника податків.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 17.10.2018 року до приміщення магазину ФОП ОСОБА_1 прибули невстановлені особи, які без будь-яких причин пройшли до приміщення магазину та за допомогою мобільного телефону одного з осіб здійснили декілька фото знімків. По вказаному факту відповідачем здійснено повідомлення по лінії 102 до Національної поліції, після чого не надавши будь-яких документів, які підтверджують особу, почали ходити по приміщенню та з їх слів нібито проводити перевірку, однак на прохання надати документи, які слугували підставою для проведення перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 останні відмовились та повідомили, що якщо перевірка не буде проведена, вони арештують все майно відповідача. В подальшому вказані особи звільнили приміщення магазину ФОП ОСОБА_1 та пішли в невідомому напрямку, при цьому не склали жодного документу, не залишили жодної копії документу, які б підтверджували чи спростовували факт проведення перевірки чи відмови від її проведення.
Доказів, які б підтверджували зворотне позивачем до суду не надано.
При цьому, відповідачем надані до суду докази звернення 17.10.2018 року по лінії 102 до Національної поліції.
Відповідно до п. п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.10, п. п. 94.19.1 п. 94.19, п. 94.21 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункту 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту з цих підстав, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що в разі не підтвердження обґрунтованості арешту на майно судом протягом 96 годин адміністративний арешт майна платника податків припиняється та повторне накладення адміністративного арешту не дозволяється.
Оскільки рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ФОП ОСОБА_1 що здійснює діяльність за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, військове містечко БОС, буд. 115 -магазин винесено 17.10.2018 року, на даний час 96 годинний термін для підтвердження цього арешту сплинув, а тому у суду відсутні підстави для його підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67453, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л. І. Свида
.