490/4401/18 09.01.2019
нп 1-кп/490/561/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/4401/18
09 січня 2019 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
під час судового розгляду обвинувальних актів, складених за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12018150020001085 та № 12018150020001659, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаїва, громадянин України, українць, з середньою освітою, не одружений, раніше не судимий, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 ч.1, ч. 2 ст. 289 КК України,
В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходяться обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених 19.03.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018150020001085 та від 26.04.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018150020001659 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 1, ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 16.01.2019 року. Зазначив, що задля запобігання ризикам, яким до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не перестав існувати і не зменшився та інші запобіжні заходи, менш суворі ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти цим ризикам, необхідно продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник заперечував проти продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Обвинувачуваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку, прокурора, захисника та обвинувачуваного, приходить до наступних висновків по заявленому клопотаню.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та подальшому продовженні останьому запобіжного заходу, зокрема, можливість обвинувачуваченого переховуватися від суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, при встановленні наведених ризиків, суд, насамперед виходить з таких обставин, як вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 , а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за вчинення інкримінованих правопорушень.
А отже, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в рішенні Європейського Суду у справі "Летельє проти Франції", суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Тому, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою строком до 28 лютого 2019 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 199, 331 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну застосованого до обвинуваченогоОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 1, ч. 2 ст. 289 КК України запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний із триманням під вартою - відмовити.
Строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 28 лютого 2019 року, включно.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1