Справа № 420/5595/18
19 грудня 2018 року м. Одеса
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Павлюк М.В. (за ордером)
представника відповідача - Петрін К.С. (по довіреності)
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування рішень, -
До суду звернувся громадянин Латвійської Республіки ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення старшого інспектора прикордонного контролю «Одеса-Аеропорт» старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 13.07.2018 року про відмову в перетинанні державного кордону громадянину Латвійської Республіки ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування рішення про заборону в'їзду на територію України терміном 3 роки (до 13.07.2021) громадянину Латвійської Республіки ОСОБА_1 .
Представник позивача в судове засідання з'явився. Позов обґрунтований позивачем тим, що 13.07.2018 року в пункті пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення «Одеса» старшим інспектором прикордонного контролю «Одеса-Аеропорт» старшим лейтенантом ОСОБА_2 винесені протиправні рішення про відмову в перетинанні державного кордону позивачу та заборону йому в'їзду в Україну строком на 3 роки, оскільки він не порушував вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», затвердженого постановою КМУ №367 від 04.06.2015 року, не здійснював перетин державного кордону України через ТОТ АР Крим протягом 2018 року.
Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відзив на позовну заяву (аркуші справи 47-51) обґрунтований тим, що за інформацією Департаменту оперативної діяльності Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 здійснив незаконне перетинання Державного кордону України на в'їзд/виїзд через ТОТ АР Крим протягом 2018 року, а саме: 14.04.2018 року здійснив в'їзд/виїзд через недіючий ППр «Сімферополь» з м. Москва ППр «Домодєдово» рейсом S7161, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», затверджений постановою КМУ №367 від 04.06.2015 року. Таким чином, рішення щодо відмови позивачу у перетині державного кордону та заборону йому в'їзду в Україну строком на три роки є правомірними та скасуванню не підлягають.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов громадянина Латвійської Республіки Ігнасс Артурс обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Ігнасс Артурс, громадянин Латвійської Республіки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13 липня 2018 року прибув до м. Одеса, пункт пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення «Одеса-аеропорт», авіарейсом сполучення «Мінськ-Одеса».
За результатами проведення процедури здійснення прикордонного контролю, на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» 13 липня 2018 року відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу у перетинанні державного кордону України з причини того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367, а саме: допустив в'їзд на ТОТ АРК та виїзд з неї без отримання відповідного дозволу та поза контрольними пунктами в'їзду - виїзду (аркуші справи 58-59).
Крім того, постановою Одеського прикордонного загону від 13 липня 2018 року, у відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», позивачу заборонено в'їзд в Україну строком на 3 роки з підстав в'їзду на ТОТ АРК та виїзду з неї без отримання відповідного дозволу та поза контрольними пунктами в'їзду - виїзду (аркуш справи 56).
Позивач не погодився із правомірністю прийнятих 13 липня 2018 року щодо нього рішень Одеським прикордонним загоном Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про відмову в перетинанні державного кордону України та про заборону в'їзду строком на три роки на територію України, а тому звернувся до суду із вимогами про визнання їх протиправними та скасування.
Відповідно до положень ст. 2, 6 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль це державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону, зокрема, особами.
Прикордонний контроль здійснюється, в тому числі, щодо осіб, які перетинають державний кордон і включає: перевірку документів; огляд осіб; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон.
Перетинання особами державного кордону здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Початком здійснення прикордонного контролю особи, є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою.
Прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб проводиться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про прикордонний контроль» уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Відповідно до приписів ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Процедура здійснення контролю першої лінії, передбачає проведення перевірки: паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Процедура здійснення контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, та передбачає: встановлення місць відправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разі необхідності перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди; з'ясування наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу у перетинанні державного кордону України став в'їзд громадянина Латвійської Республіки Ігнасс Артурс на ТОТ АРК та виїзд з неї без отримання відповідного дозволу та поза контрольними пунктами в'їзду -виїзду.
Відповідно до п. п. «б» п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», іноземні громадяни та особи без громадянства при перетині адміністративного кордону ВЕЗ «Крим» керуються нормами Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» з урахуванням того, що вони, у разі порушення правил перетину адміністративного кордону ВЕЗ «Крим» - підпадають під дію абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється зокрема, якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду.
За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону. У разі невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в'їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в'їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в'їзду в Україну.
Згідно зі ст. 1, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
В'їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Порядок в'їзду іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 «Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», затвердженого постановою КМУ №367 від 04.06.2015 року, контрольні пункти, в яких здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск осіб, що в'їжджають на тимчасово окуповану територію України або виїжджають з неї, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, не призначені для перетинання державного кордону. Перелік контрольних пунктів наведено в додатку 1. Контрольні пункти в'їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для автомобільного сполучення - «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар». Контрольні пункти в'їзду на тимчасово окуповану територію України/виїзду з неї для залізничного сполучення - «Херсон», «Мелітополь», «Вадим», «Новоолексіївка».
Представник відповідача зазначив в відзиві та під час надання пояснень в судовому засіданні, що під час проходження паспортного контролю першої лінії на громадянина Латвійської Республіки Ігнасс Артурс спрацювала база даних ГАРТ-1 Державної прикордонної служби України ДУДО, а саме індекс «В».
Відповідно до «Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.06.2017 № 535 Доручення надсилаються до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби та беруться до виконання відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280.
Обробка інформації (уведення, записування, зчитування, зберігання, знищення, приймання, передавання) та формування баз даних відомостей про осіб, стосовно яких є доручення, здійснюються тільки з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, яка функціонує відповідно до Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 вересня 2008 року № 810, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2008 року за № 1086/15777.
Відомості про особу вводяться для перевірки наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи «Гарт-1» уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби з паспортних документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства із застосуванням приладів для автоматичного зчитування машинозчитуваної зони паспортних документів (паспортрідерів), у тому числі й з електронних чипів, що містять інформацію про власника, зокрема й інформацію про його біометричні дані, а в разі відсутності таких приладів чи даних у машинозчитуваній зоні - уручну.
Залежно від виду доручень під час уведення інформації до відповідної оперативної бази даних системи «Гарт-1» їм присвоюються, зокрема, індекс «В» - доручення щодо додаткового вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону особами або їх в'їзду на тимчасово окуповану територію України чи виїзду з неї.
Перевірка наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи «Гарт-1» здійснюється уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби, яка в установленому порядку призначена і несе службу в прикордонному наряді «Перевірка документів», з використанням автоматизованих робочих місць «Інспектор» програмно-технічних комплексів автоматизації прикордонного контролю «Гарт-1/П» системи «Гарт-1» під час прикордонного контролю.
У разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в'їжджає на тимчасово окуповану територію України чи виїжджає з неї, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1», на АРМ «Інспектор» програмно-технічного комплексу автоматизації прикордонного контролю «Гарт-1/П» системи «Гарт-1» відображається повідомлення про такий збіг із зазначенням інформації про особу та індексу доручення.
У разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в'їжджає на тимчасово окуповану України територію чи виїжджає з неї, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «В», уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії: 1) інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів, при виявленні особи, стосовно якої є доручення з індексом «В»: доповідає старшому прикордонних нарядів про виявлення зазначеної особи; передає її паспортний документ старшому прикордонних нарядів та не пропускає особу через державний кордон або на тимчасово окуповану територію України чи з неї; 2) старший прикордонних нарядів: повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи «Гарт-1» інформації про доручення за індексом «В»; невідкладно, але не пізніше п'яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру; з'ясовує наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону або у в'їзді на тимчасово окуповану територію України.
Під час виконання доручення щодо громадянина України організовує здійснення: поглибленої перевірки паспортного та інших документів з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі; додаткового вивчення інших документів; опитування особи з урахуванням аналізу та оцінки ризиків.
У разі підтвердження законних підстав для перетинання державного кордону або в'їзду на тимчасово окуповану територію України повертає паспортний документ особи інспектору прикордонної служби, який перевіряв її документи, для завершення прикордонного контролю.
З пояснень представника відповідача вбачається, що відповідно до інформації Департаменту оперативної діяльності Державної прикордонної служби України гр. ОСОБА_1 здійснив незаконне перетинання Державного кордону України на в'їзд/виїзд через ТОТ АР Крим протягом 2018 року, а саме 14.04.2018 року здійснив в'їзд/виїзд через не діючий ППр «Сімферополь» з м. Москва ППр «Домодєдово» рейсом S7161. Зазначені обставини гр. ОСОБА_1 підтвердив під час співбесіди з ним, однак зазначав, що він не знав що це є порушенням вимог законодавства України.
Суд зобов'язував відповідача надати будь-які докази наявності інформації про здійснення позивачем в'їзду в АР Крим через не діючий контрольний пункт, однак відповідач такі докази надати не зміг з підстав їх відсутності на даний час в системі «Гарт-1», а також відсутності у нього інформації Департаменту оперативної діяльності Державної прикордонної служби України
Крім того, суд звертає увагу, що жодний з складених відповідачем 13.07.2018 року документів стосовно позивача не містить будь-якої інформації чи доказів, що позивач визнавав порушення ним вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367, факт перебування 14.04.2018 року в АР Крим, в довідці про результати співбесіди з позивачем (аркуші справи 52-53) така інформація відсутня.
Представником позивача як в позові, так і під час надання пояснень в судовому засіданні зазначено, що позивач 14.04.2018 року перебував в місті Краснодар, що підтверджується рахунком за проживання в готелі та даними щодо бронювання готелю через мережу Інтернет (аркуші справи 23-26, 64).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, в даному випадку, при наявності заперечень позивача щодо його перебування 14.04.2018 року в АР Крим, його поясненнях і наданих доказах щодо перебування в цей день в м. Краснодар, за відсутності доказів, які б свідчили про здійснення позивачем в'їзду в АР Крим через не діючий контрольний пункт, а також відсутності будь-яких даних в складених відповідачем документах щодо згоди позивача з викладеними обставинами щодо порушення ним вимог законодавства України, суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх рішень щодо відмови позивачу у перетинанні державного кордону України та забороні йому в'їзд в Україну строком на 3 роки, що є підставою для їх скасування.
Відповідач зазначає, що рішення про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України реалізовано та втратило свою дію 13.07.2018 року, а тому не може бути скасовано судом, однак суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки суд прийшов до висновку про протиправність цього рішення та наявність такого не скасованого рішення може призвести до порушення прав позивача, якому враховуючи заборону в'їзду в України може бути обмежений в'їзд в інші країни Європейського союзу та США.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення старшого інспектора прикордонного контролю «Одеса-Аеропорт» старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 13.07.2018 року про відмову в перетинанні державного кордону громадянину Латвійської Республіки ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування рішення про заборону в'їзду на територію України терміном 3 роки (до 13.07.2021) громадянину Латвійської Республіки ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення старшого інспектора прикордонного контролю «Одеса-Аеропорт» старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 13.07.2018 року про відмову в перетинанні державного кордону громадянину Латвійської Республіки ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 роки громадянину Латвійської Республіки ОСОБА_1 від 13 липня 2018 року.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.12.2018 року.
Суддя Л. І. Свида
.